План до енейда не мения 7 пунтков за 20

"енеїда" івана котляревського                                                                                                                                                                                            план                                                                                                                                     частина перша  розповідь про енея його характеристика.  еней відправляється з трої з товаришами.  юнона просить еола, щоб той своїми вітрами нашкодив енею.  еней обіцяє нептуну грошей і той зупиняє шторм.  розмова венери з зевсом про енея.  еней із троянцями припливає в карфаген до дідони.  еней дідона і троянці п"ють, гуляють і відпочивають.зевс викликає меркурія, щоб той розлучив дідону і енея.  еней втікає від розлюченої юнони, а вона від горя кидається у вогнище.                                                                                                                                         частина друга  еней прибуває до сицилії.  еней влаштовує поминки на честь смерті батька.поєдинок дареса з ентеллом.  троянки спалюють човни, але за проханням енея боги посилають дощ і вогонь припиняється.  енею сниться батько, який наполягає, щоб той відплив скоріше з сицилії і еней відпливає.                                                                                                                                             частина третя   1.    еней припливає до острова сивілії.    2.    еней разом з відьмою сивілією потрапляють у пекло і бачать страшні видовища.    3.    зустріч енея з батьком і пророцтво, яке почув еней                                                                                                                                          частина четверта  1.    еней і троянці прибувають до латині.  2.    еней відправляє послів до царя латина.  3.    юнона підмовляє турна іти з війною на троянців.  4.    троянські пси вбивають ненчину собачку.  5.    латини готуються до війни.                                                                                                                                                частина п'ята  1.еней припливає до евандра за поміччю.  2.венера просить вулкана зробити чудо збрую для енея.  3.латини спалюють човни троянців.  4.подвиг евріала і низа.  5.починається битва.                                                                                                                                                    частина шоста  1.розмова зевса, юнони і венери на олімпі.  2.енею привидились мавки.  3.турн вбиває паланта, сина евандра.  4.бій енея з турном. 

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. з прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. у них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно. як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. того, хто забуває звичаї, карають бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками. дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. у них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні. обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, спас). сімейне життя традиційно різноманітними та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими. новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. у церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, у скрутну хвилину. хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі. після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. не можна було приходити з порожніми руками. говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. за приймаків також вважались посиновлені сироти. досить довго на україні побутував звичай побратимства (посе-стринства) - духовного споріднення та взає. цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. зазвичай браталися у присутності односельців. побратимами найчастіше були люди одинокі. цей обряд забезпечував в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів. багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.