Предложение со словом прохання вокзал

а з її високого берегу було видно село, де діти пасли корів та гусей влітку, а дорослі були зайняті пошуком того , що вони називали "грошима". берізка не раз бачила , як  парубки ввечері сідали біля   вогнища й пили напої та їли багато їжі, а потім ставали дуже веселими, занадто веселими. вони перекрикували своїми піснями та галасом пісні солв"їв.   забувши пригасити полум"я , вони йшли по селу, а люди закривали вікна щільніше , щоб не чути цих жахливих пісень. а часто парубки починали сваритися та битися до крові. 

- не може бути ! невже ті , що програли у сварці, потім ще раз ходили до вечірнього вогню ? мабуть , кожного разу інші були ?

- ні , ті ж самі, я їх добре розгледіла.

- але чому? невже їм бути битими? так не буває !

- буває, рідний дубе ! та одного разу від залишенного без нагляду вогнища   зайнялася пожежа. всі спали , а вогонь ближче підлазив до селища. зайнялася перша хата. в селище було багато дров та соломи, тому полум"я швидко охопило будиночок. люди з дітьми вискакували у вікна. вони страшенно кричали. ось запалав інша хата. все село збіглося на пожежу . люди стали ланцюжком та передавали відра з водою одне одному. лише під ранок пожежа повністю згасла.

- жахіття ! не лише ми страждаємо від їхньої нерозумності. їх ніщо не змінить !

- ти не правий, дубе. після того випадку люди більше не збираються на такі вогнища. вони танцюють та веселяться, але, мабуть, їх напої змінилися, чи вони самі змінилися. більше я жодного разу не бічила бійок. люди можуть змінитися, друже, але ми не їм нічим іншим , ніж своєю красою, яка робить їх добрішими та уважнішими й до нас , й до самих себе. пам"ятаєш того хлопчину , який співав під тобою. до речі, не гірше за пташку. вони навчаться , коли подорослішають і опаляться в полум"ї свого нерозумного життя.