Твір на тему український рік у звичаях, прикметах і прикметниках

Или вот)кладний і тривалиий шлях розвитку пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. таку назву вони отримали через звязок з календарними циклами (зимою, весною, літом, осінню), від яких безпосередньо залежав побут наших предків. часом їх ще називають аграрними, тобто пов'язаними з певними господарських робіт (сівбою, плеканням посівів, збиранням врожаю). але це вірно лише до певної міри, оскільки значна частина тих звичаїв та обрядів виникла задовго до того, коли наші предки пізнали хліборобство.знання природних циклів і орієнтація в часі формувалися ще на тій стадії, коли давнє населення на території україни вело привласнювальну форму господарювання, тобто існувало виключно за рахунок мисливства і збиральництва. залежно від пори року воно переміщалося з місця на місце, тобто дотримувалося напівкочового способу життя, щоб забезпечити себе достатньою кількістю їжі.нині майже нічого невідомо про звичаї людей кам'яного віку (палеоліту, мезоліту). але це не означає, що жодної обрядовості в них не було. побут тих народів, чий спосіб життя до недавнього часу відповідав первісній стадії, яку давним-давно пройшли наші предки, засвідчує, що звичаї і обряди, і до початку чи закінчення певного природного сезону, були і в них. у цьому переконує ближче знайомство з обрядовими циклами. минали тисячоліття, поки давні люди приручили звірів, навчилися вирощувати хліб. перехід від привласнювальної до відтворювальної форми господарювання спричинив зміну способу життя. полювання на звірів змінюється на тваринництво. збиральництво поступово переростає у хліборобство; замість мандрівного способу життя настає відносна осілість,тривале проживання на певній території. але первісні форми життя не зникають безслідно, а доповнюють новий господарський устрій. ця закономірність властива і обрядовості, в якій давні обрядові дійства постійно доповнюються новими.

Золотий пішов,а срібний прийшов(сонце і місяць) один баранець пасе тисячу овець(місяць і зорі) сімсот соколят на одній подушці сплять(соняшник) хто нам всім хліб ділить? (ніж)