Зробить повний синтаксичний розбір речень я хочу виникнути у шелест листя. темрява в садку стала густіша.

Я  - підмет, підкреслюємо однією лінією.   хочу виникнути - присудок, підкреслюємо двома лініями у шелест - обставини, підкреслюємо рисочка-крапочка листя - додаток, підкреслюємо рисочка-рисочка. (речення за метою висловлювання розповідне, за емоційним забарвленням неокличне, за будовою просте, двоскладне, поширене) темрява - підмет стала густіша - присудок в садку - обставини (речення за метою висловлювання розповідне, за емоційним забарвленням неокличне, за будовою просте, двоскладне, поширене)

  у 1840р. тарас шевченко надрукував поетичну збірку «кобзар». а восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня академії за картину «хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». наступного року вийшла окремою книжкою поема «». у 1843—1845 pp. поет відвідав україну. за кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях київщини, чернігівщини та катеринославщини (тепер дніпропетровська область). підчас мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. побував тарас і на місці розташування славної запорозької січі. у рідному селі шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.    у 1837р. тарас шевченко написав поему «причинна», а 22 квітня 1838 р. спільними зусиллями згаданих митців шевченко був викуплений з кріпацтва. цього ж року він став вільним слухачем академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника брюллова. юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії^ слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.  у 1845р. поет повернувся до петербурга, завершив навчання в академії, видав на власні кошти «живописну україну» — серію картин, де відображено історичні місця україни, її побут і природу. написав п'ять поем: «кавказ», «єретик», «великий льох», «наймичка», «і мертвим, і » та всесвітньо відомий «заповіт»: у 1846р. тарас шевченко вирушив до україни з метою там оселитися, знайшов роботу в київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій україні. цього ж року в києві поет познайомився з викладачем історії київського університету, в майбутньому — видатним уче-ним-істориком, письменником та публіцистом м. костомаровим, який загітував шевченка вступити до таємної політичної організації — кирило-мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання, маючи за мету утворення федерації вільних слов'янських народів. основний програмний документ організації — «книга буття українського народу», написана костомаровим. у ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б україна над собою ні царя, ні пана, опріч бога єдиного, і, дивлячись на україну, так би зробилось і в польщі, і в інших слов'янських краях». у цій же книзі гостро затавровано петра і та катерину ii, названо їх катами за те, що вони позбавили україну волі.