2группы туристов отправились из села грибное в село ягодное в 10: 00 утра 1 группа двигалась пешком по берегу реки со скоростью 4 километров час а 2 вдоль берега лодка со скоростью 14 километров час первая группа добралась до места посетить часам вечера в какое время прибывает в село ягодное 2 группа туристов

7часов была в пути  1 группа  4*7=28 км до села ягодного 28/14=2 ч прибыла 2группа,т.е в 12 часов

Про повість  вольтера "простак"  повість “простак“ була написана вольтером у  1767 р.  дія повісті "простак"  повністю розгорталася у франції, хоча  головний герой — індіанець з племені гуронів, який за збігом обставин опинився на території європи.незважаючи на доволі примітивну композиційну побудову та стриманий виклад думок, протягом твору наскрізно простежувалася його сатирична спрямованість.  найголовніші риси головного героя  – здоровий глузд і відвертість. простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. чим глибше простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. поступово він розуміє, що навіть біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. чиста душа простака,  не позначена  тавром  лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми,  опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її.    ідейний зміст повісті  вольтера  – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею.  головна суперечність твору:   "природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації).  в центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають".  природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами.  в основі комічного у творі  лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів).  головна сюжетна лінія  — історія кохання простака і юної вродливої сент-ів.  спочатку  події відбувалися в нижній бретані, в пріораті гірської богоматері. своїми наївними, але влучними судженнями гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів.  у другій половині твору  простак, відзначившись у битві з ійцями, що напали на узбережжя, вирушив в париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою сент-ів. проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом".всі можновладці, до яких звертався простак, а за ним і сент-ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення.вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим.твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи климента xiv орден не був розпущений зовсім.