Оень терминово потрыбно обьеснить тараса григоривича шевченка "сон (комедия)"

  п"яний автор , заснувши, побачив сон, в якім зелена , квітуча українська земля наповнюється людським болем , приниженням та сиротами. те ж саме й у росії , де сидить цар, який жиріє на рабському труді інших ( каторжників). а його лакеї , радіють , коли він їм дає ляпаса, а потім б"ють тих, хто нижчий . 

безкінечна людська кривда . але потім всі лакеї провалилися, й цар залишився безпорадним, мов кошеня.

шевченко плаче над закатованим народом у своїй комедії, хоча й написав , що засміявся з нікчемного царя. нікчеми взяли гору над народом, бо той мовчки терпить знущання. в цій гіркій комедії призив до бунту проти панства . 

тема: зображення й протиставлення нещасного життя народного і життю «райському» вельмож, царів.    ідея: засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності.    основна думка і. франко: «сон» — це, безперечно, перший в росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва». т. шевченко в поемі заявив на весь голос, що головні біди україни є похідними від її підневільного стану в російській імперії.  жанр: ліроепічна сатирична поема, це політична сатира; поема-інвектива (інвектива — пряме, найгостріше засудження певної вади). підзаголовок твору — «комедія» — вказує на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний характер змальованих у ньому основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми.  композиція поеми «сон» дуже своєрідна.  розповідь про побачене й почуте перемежовується з ліричними відступами та замальовками природи. у ліричних відступах поет висловлює свої почуття і роздуми, піддає висміюванню  самодержця та його . обрана казкова форма дає можливість авторові зобразити різні місцевості безкрайньої імперії, показати тогочасну дійсність у багатьох її проявах, «зазирнути» в історичне минуле. поема складається з кількох картин, що змальовують життя  в селах україни, життя каторжників у сибіру і петербурзі. орієнтовно можна розмежувати в поемі такі її частини:   - пролог;   - покріпачена україна;   - сибірські нетрії;   - самодержавний петербург;   - прийом у царських палатах;   - видіння над невою;   - вранішня столиця;   - другий прийом у палатах.  поема написана у формі розповіді від першої особи, яка відкриває широкий простір для виявлення авторського ставлення до зображуваних подій та естетичної їх оцінки. проте як автор твору шевченко виступає в поемі не безпосередньо, а в літературній масці умовного автора-оповідача про «напричуд дивний» сон, фантастичні пригоди й комічні події, які йому наснилися.  експозиція: пролог, в якому поет розмірковує над тим, що кожна людина має власну долю; зображує соціальні й моральні гріхи, які процвітають в країні.  зав’язка: лаштування п’яного ліричного героя до сну і врешті-решт його політ до неба.  розвиток подій: змалювання загальної картини життя у часи покріпачення самодержавством простого люду.  кульмінація: сатиричне висміювання катів і грабіжників народу.  розв’язка: «не здивуйте, / брати любі, милі, / що не своє розказав вам, / а те, що приснилось». 

что я ничего не понимаю пиши по русски

Объяснение: