Положительные и отрицательные черты коллективизации и индустриализации

Всего за 10 лет увеличились темпы роста тяжелой промышленности в 2-3 раза, заняло второе место по абсолютным объемам промышленного производства и первое место по среднегодовым темпам роста промышленного производства; стал индустриальным, независимым государством, которое могло обходиться без импорта основных товаров потребления; промышленность стала многоотраслевой; возродились многие заводы и фабрики, появилось большое количество рабочих мест, поэтому была ликвидирована безработица; созданный потенциал позволил развернуть многоотраслевой впк.скачок в развитии тяжелой промышленности к отставанию других отраслей (легкой промышленности, аграрного сектора) , сверхцентрализации жизни, предельному ограничению сферы деятельности рыночных механизмов, полному подчинению производителя государству, широкому применению мер принуждения. жизненный уровень населения оставался одним из самых низких среди развитых стран.

1. Примусова колективізація (репресії проти селянства та голодомор 1932-1933

2. Великий терор- винищення всіх "інакомислячих", інтелігенції та яскравих представників коренізації ( справа СВУ, знищення театру Березіль, вбивство медиками М.Грушевського, розправа над кобзарями та лірниками)

3. Впровадження "соціалістичного реалізму"( заборона друку величезної кількості творів, через звинувачення в буржуазному націоналізмі)

4. "Лисенківщина"( заборона розвитку будь-яких генетичних знань)

5. Невідповідність реалії з документацією, тобто формальність( система виходу будь-якої з 15 республік із складу СРСР так і не була розроблена, хоча офіційно,вона була)