Твір роздум на тему народні традиції - це культурний спадок минулого

Поза сумнівом,  народні традиції  — це культурна спадщина, до того ж у кожного народу — своя. їх іс­торія сягає глибини віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту. і ми, нащадки великого народу, повинні берегти і примно­жувати це народне багатство, аби усвідомити, що є його частиною. усвідомлення своєї причетності до великого народу є усвідомленням себе самого, своєї значимості у світі. той, хто не знає своєї культури, цурається мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів. скільки обрядів довелося мені побачити: і весіл­ля, і свято купала, і свято першого снопа! мені по­щастило брати участь в  усіляких різдвяних дійствах… а скільки ще не побачено! адже світ такий великий, життя таке дивовижне, а традиції збага­тити його. згадаймо хоча б безсмертні  твори  і. котляревсь­кого «наталка полтавка», г. квітки-основ’яненка «маруся», м. коцюбинського «тіні забутих предків, автобіографічні твори о. довженка «зачарована дес­на», м. стельмаха «гуси-лебеді летять» та ін., у яких зображено широку палітру народних традицій. я із задоволенням читаю книжки, які містять ін­формацію про історію і культуру інших народів, по­рівнюю наші звичаї з традиціями інших регіонів україни та інших народів. доволі приємно, коли ви­являється, щоукраїнські традиції  — багатші, мова — милозвучніша, пісні — мелодійніші. яка гордість наповнює душу за увесь народ і за себе особисто. отже, будучи частиною народу, не можна не ці­кавитися його душею, його життям — народними традиціями, що є його культурною спадщиною, бо, як писав антін могильницький: кожен нарід, хоть би дикий, любить свій родимий край, любить отцівські язики, свою мову і звичай.

Весна,село,нести,колесами.