Аналіз вірша "гримить" івана франка

Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “гримить”. структурна новизна його в тому, що картини природи й  суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за паралелізму. дві п’ятирядкові  строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну  єдність мажорним настроєм. провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним  ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого  рядків: летить - гримить, обновить - гримить. у цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. в першій строфі –  ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво: мабуть, благодатная хвиля мільйони чекають щасливої зміни,ті хмари – плідної будущини тіни,що людськість, мов красна весна, гримить! на змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання і.франка 80-х рр. слуховий образ “гримить” у  другій строфі набирає маштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій європі

Правильна відповідь - "б" (нечуя-левицького). наведена цитата взята зі статті нечуя-левицького, в якій він відстоював необхідність демократизації літературної мови. "сільська баба так чесне язиком, як кресалом, що аж посиплються іскри поезії. синтаксис її мови буде шаткований, повний викрикників, не розвитий граматично, але живий, іскряний."  він сам майстерно вживав такі засоби виразності, особливо у гумористичних повістях про бабу параску і бабу палажку, наприклад: «не можна бабі парасці вдержатись на селі» (1874), «благословіть бабі палажці скоропостижно вмерти» (1875) та інші. ці повісті були дуже тепло прийняті критикою.  особливо критики відзначали    неймовірно виразну та "живу" мову персонажів, а також майстерність автора в їх описанні.