"за сестрою" з якою метою павлусь так заповзято почав вивчати татарську мову?

ответ: выбирай основное)

объяснение: українська пісня - це справжня поезія серця і почуття. вона така ж невичерпна, як і життя народу. як неоціненний скарб наш народ проніс свої думи та пісні через віки неволі і рабства, розкриваючи для нащадків дорогоцінне багатство свого генія. 

народна поезія україни відрізняється великим багатством і різноманітністю видів творів і художніх форм, тем, сюжетів, героїв і образотворчих засобів. одне з найбільших духовних надбань українського народу, його творчих досягнень - думи. за свідченням лесі українки, думи - "предивні, єдині на весь світ пам'ятки творчості нашого народу". виникли вони в нелегкий для народу час, коли турецько-татарські орди нападали на його землі, грабували і забирали в полон тисячі людей, щоб продати їх у неволю. під час цієї боротьби з'явилися кобзарі, які донесли до народу слова любові до рідної землі і ненависті до ворогів, прославляли славних лицарів-ви�волителів. ці талановиті співаки були уособленням трагедії україни, яка нагадувала, за словами, т. г. шевченка, "розбиту бандуру з обірваними струнами, і одночасно була символом її нескореності й величі. 

провідними в думах є мотиви патріотичного подвигу в ім'я батьківщини. прикладом цього є старі думи про героїчну боротьбу народу проти нападів турецьких і татарських орд. "козак голота", "самійло кішка", "маруся богуславка", "три брати азовські" розпові про турецько-татарську неволю, втечу з неї, смерть козака в степу, жорстокість баш, відчайдушну сміливість і мужність козаків, їх глибокий патріотизм і нездоланне прагнення до свободи. серед названих творів особливо захоплюючим є "маруся богуславка", де зображено образ турецької полонянки, яка турбується про долю своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. дума стверджує високу патріотичну свідомість народу, щире співчуття до "бідних невольників", вірність батьківщині, глибоке розуміння обов'язку людини перед суспільством, перед родиною, поняття совісті та моралі. маруся богуславка - це один з яскравих жіночих образів дум, в якій уособлено високі патріотичні почуття. 

з часом думи і пісні відрізняються історичною конкретністю. поштовхом до їх виникнення була визвольна війна проти польсько-шляхетського поневолення. у думах цих часів ("хмельницький і барабаш", "корсунська перемога", "іван богун") відображено всенародний рух проти кривдників і завойовників, зображена розправа повсталих з польськими панами, ненависть проти яких була викликана не національними, а соціальними причинами. ці твори акцентують увагу на діях всього народу, на його впевненості у своїй силі, у перемозі. і тільки на тлі мас виступають окремі герої, історичні особистості - хмельницький, нечай, богун, що були реальним втіленням честі і совісті народу, яскравим зразком його волелюбності і непримиренності до ворогів. 

пам'ять про найважливіші події та героїв історії зберігають у свідомості народу історичні пісні. вони поетичний літопис тривалої героїчної боротьби українського народу за своє визволення від соціального й національного гніту, за своє існування. першими творами на історичну тему є пісні про турецько-татарські набіги, про полон мирного населення і його страждання в неволі. у пісні про байду, морозенка і багатьох інших народ з любов'ю оспівав героїчних захисників вітчизни, їх непримиренність до ворогів, готовність швидше померти, ніж підкоритися. таким мужнім патріотом виступає козак байда, який навіть в тяжких муках знаходить спосіб розправитися з ворогом. 

історична пісня досягає свого розквіту в період народно-визвольної війни 1648 - 1654 років. в ній оспівується героїзм народних мас у боротьбі проти соціального гноблення, проти польської шляхти, російського самодержавства. у цей бурхливий період всенародного руху виникла пісня "розлилися круті бережечки", в якій "славна україна" порівнюється з червоною калиною. пісня виражає впевненість у звільненні від загарбників:  

а ми тую червону калину, 

гей, гей, та піднімемо, 

а ми ж нашу славну україну, 

гей, гей, та розвеселимо. 

як же нам треба плекати кожне слівце рідної пісні, передане у спадок від попередніх поколінь як заповіт людяності і безмежної любові до рідної землі, як приклад непохитності духу народного! як зазначив о. довженка, "українська пісня - це бездонна душа українського народу, це його слава".