Невеличка розповідь за самостійно дібраними опорними словами про професії ваших батьків

моя мама працює вчителькою молодших класів. кожного дня вона дуже рано прокидається, будить мене, ми швиденько снідаємо і йдемо до нашої alma mater.

мама, а точніше лариса василівна, як її усі називають у школі, дуже любить свою роботу. а як інакше можна пояснити те, що вона цілими днями стоїть біля дошки, ходить з указкою між непосидючих першокласників і не втомлюється повторювати їм, що три додати п’ять буде вісім. на перервах їй теж не до відпочинку. треба і до їдальні малих відвести, і до наступного уроку підготуватися, і встигнути хоча б якісь зошити перевірити, щоб вдома менше роботи було. а ще: знайти олівець, який загубив тарас нечипоренко, склеїти зошит у оленки кутової, який хтось ненароком розірвав, заспокоїти братів-близнюків іллюченків, що знову побилися, насварити андрія вавілова за розбитий магнітофон на уроці ійської мови, відтерти клей із жакета у насті петрової, і ще, і ще, і ще.

мама працює у школі вже 17 років. за цей час у неї накопичилося багато подяк і грамот, їй присвоїли звання «почесний вчитель». але це все не головне. найголовніше те, що її професія – це її покликання.

якщо твоя мама не вчителька - вибачай, наступного разу пиши вже і професію батьків : бо не знала від чого відштовхуватися коли писала ))