Составить характеристику феди и толи из сказки "федько-халамидник"в. виниченко.

федько

удаване:   жорстокість,    схильність    до збитків,  розбою,  байдужість до болю, небезпеки

справжне: сила волі, мужність, доброта,порядність, благородство

толя

удаване: смирність,                   делікатність, гідність, слухняність

  справжне:   егоїзм,    підлість,    жорстокість, схильність          до          провокацій, обмови      іншого,      невдячність, непорядність

сравнительная характеристика федьком и толи. в рассказе «федя-оборванец» писатель рассказывает о двух мальчиков-сверстников. федя - сын бедного рабочего, а толя - ребенок из богатой семьи. федя был честным, никогда не лгал, но был большим дебоширов, мешал играть, вредил им. толя же был тихим и смирным, никогда не хулиганил. федя, отчаянный и смелый, не побоялся по льдинах перебраться с одного берега на другой. толя, честь-любил, захотел тоже похвастаться перед . федя не равнодушен к чужому несчастью, он благородный, готовый прийти на выручку. толя подлый и лживый. он даже не федька за то, что тот спас его от смерти. толя черствый и равнодушный к несчастью других людей. он смог беззаботно играться в то время, когда на кладбище хоронили его спасителя.

ажливу роль у романі ліни костенко маруся чурай» відіграє зовнішність героїні. портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер. ліна костенко принципово не деталізує зовнішність чураївни. проте її мистецтво як видатного майстра словесного зображення якраз і полягає в тому, що вона уміло активізує уяву читача на створення зорового образу дівчини. при цьому цей образ естетично впливовий — він буквально випромінює чуттєвість, якою в даний момент пройнята героїня. бачимо душевне заніміння, що заволоділо марусею під час суду і яке непомітними каналами передається читачеві. причому, поетеса не назвала жодної портретної деталі. ми не побачили ні рис її обличчя, ні деталей одягу. просто бачимо її на лаві підсудних із похиленою головою — геть відстороненою, украй зніченою: чурай маруся не підсудній лаві.оскаржену марусю чураївнутоді суддя суворо запитав.але вона ні слова не сказала,усправедливень жодних не дала,тільки стояла, яко з каменю тесана, або: підсудна слізьми очі не зросила.і милосердя в права не просила.спочатку читача не цікавить зовнішність марусі, бо він стежить за ходом судового процесу, намагається разом із суддями, із райцями (судовими радниками), зі свідками, з усіма присутніми розібратись, чи винна маруся у смерті гриця бобренка, чи ні. відбувається активне проникнення в суть справи. а потім — в'язнична камера, ґрати, збитий околот соломи в кутку та старий кожух, що служитиме марусі за постіль. і знову жодної портретної деталі. проте, як багато ми дізналися про неї за ті три дні й три ночі, що були їй відведені перед стратою. і ці знання про життя марусі, про її внутрішній світ формують наше уявлення про її зовнішність. читач бачить світ очима марусі, співпереживає їй, відчуває інтонацію її монологів, ловить її жести — із огляду на це відтворює її зовнішній вигляд. постає портрет тендітної, чутливої молодої жінки. у неї зболений погляд. душевне страждання затуманює її очі, але в якісь моменти, коли спогади на мить притлумлюють душевний біль, її погляд стає розумним і проникливим. вона вся ніжно трепетна, наскрізь пройнята почуттям. уперше про зовнішність марусі чурай згадано лише у п'ятому розділі «страта». уся полтава зібралась дивитися, як буде змінюватись вирок суду. ліна костенко досить довго готує появу марусі чурай. спочатку серед натовпу прошелестіла чутка: везуть марусю, людоньки, везуть!