Напишите фильм хатико в кратком содержании (но не совсем в кратком). и желательно на

Хатiкa: самы лепшы сябар. прафесар універсітэта паркер уілсан знаходзіць на вакзале шчанюка , адпраўленага з японіі ў амерыку . так як ніхто за ім не з'яўляецца , паркеру даводзіцца пакінуць шчанюка ў сябе. за той час , што сабака жыве ў прафесара , паміж імі ўзнікае моцнае сяброўства. паркер вельмі моцна прывязваецца да свайго новага прыяцеля . кожны дзень хатiка праводзіць гаспадара да вакзала , калі той адпраўляецца на працу , а ўвечары прыходзіць да вакзала , каб сустрэць яго . у адзін з дзён прафесар раптоўна памірае на лекцыі ў універсітэце ад сардэчнага прыступу . не дачакаўшыся гаспадара , хатико працягваў прыходзіць на станцыю , не прапускаючы ні дня.  нягледзячы на тое , што сабаку спрабавалі забраць сваякі прафесара, ён нязменна працягваў вяртацца на станцыю . мясцовыя гандляры і чыгуначнікі падкормлівалі хатiка , захапляючыся яго упартасцю і адданасцю. неўзабаве аб незвычайным сабаку газетчыкі , і хатiка становіцца героем прэсы. да канца сваіх дзён хатiка штодня прыходзіць на станцыю да прыбыцця цягніка , і чакае да самага вечара , што вось-вось яго гаспадар выйдзе з чарговага цягніка. ён так і не прыходзіць , але хатiка - верны сабака - не пакідае свайго месца. на той станцыі адданы сабака і памёр, не дачакаўшыся гаспадара.

Объяснение:

Слово "культура" останнім часом на устах багатьох людей.

Різні люди по-різному підходять до цієї тематики. Більшість тих, хто зацікавлений культурою, розуміючи її важливість у житті народу, нарікають, що державна влада дуже мало уваги присвячує культурі, а головний їхній аргумент – це нікчемний відсоток державного бюджету, виділений на сферу культури.

Це, напевно, правда, бо відповідальні за інститути культури особи досить голосно говорять про брак фінансової підтримки.

Цю тему можна розвивати, але нехай це роблять ті люди, які мають до цілої проблематики безпосередній стосунок.

Нас цікавить більше, яке значення має культура для нашого суспільного життя. Усвідомлюючи, що термін "культура" має два можливих значення - загальної та особистої культури, хочемо сьогодні зупинитися на тій першій.

Про особисту культуру треба говорити окремо, що з Божою до надіємося зробити іншим разом, бо і це питання дуже важливе в житті народу.

Сьогодні, отже, поговоримо про загальну культуру. Її можна окреслити як суму мистецьких надбань. Хоча далі постараємося пояснити, що йдеться не лише про речі як носії краси, а що в тій сумі надбань важливу роль посідає також людина.

До творів культури належать: література, музика, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, театр, кінематографія та інші речі, які як спільну рису мають те, що є носіями краси.

Ці твори культури можуть бути створені як професійними, так і народними митцями. Деякі з них призначені для того, щоб їх оглядали, інші ж належать до так званого прикладного мистецтва, це речі, які вживаються в щоденному житті.

Народи пишаються своїми культурними надбаннями, бережуть їх, водночас стараючись робити їх живими елементами суспільного життя. І це правильно, бо за до цих культурних надбань народи духовно розвиваються, ушляхетнюються, підносять рівень свого світосприймання.

У житті людини дуже важливими є почуття правди і добра. Культура доповнює ці два елементи ще поняттям краси.

Було б замислитися над сучасним станом культури в українському суспільстві, старатися пізнати її надбання та з’ясувати, як те духовне багатство ми можемо й повинні використати на благо нашого народу.

Будучи народом дуже багатим на культурні надбання, чи можемо собі дозволити ними легковажити?

Тут ідеться н тільки про їх збереження, а про використання їх для плекання відчуття правди, добра та краси в житті громадян.

У минулому столітті теренами України перекотилися дві страшні війни, різні нищівні окупації, був Голодомор та довгий період заперечення людської гідності.

Це все залишило глибокі рани на психіці нашого народу. На щастя, не вдалося знищити всіх культурних надбань.

Живе запитання: наскільки ми готові лікувати наші душі, черпаючи зі скарбниці того, що збереглося?

Було б великим промахом недооцінити важливість культури. Це вже було сказано вище, але, на нашу думку, на цьому треба часто наголошувати, бо годі бути справді зрілим народом, не віддаючи належне культурі.