Цитати про лиса микиту позитивная и негативная

Лис микита злодій є.  він сумління, честь і віру  за дриглі, горівки міру  без вагання продає.  таж то нехрист, таж то юда!   патріот - у нього злуда!   хто ж добра б від нього ждав?   знаю я його натуру!   він царя б на шкуру    за свинини фунт продав.         "підла креатуро!   ти ще тут хвостом вертиш!   смієш прав допоминаться!   нам ще хочеш підлизаться!   ні, вже нас не підлестиші      "підла креатуро!   ти ще тут хвостом вертиш!   смієш прав допоминаться!   нам ще хочеш підлизаться!   ні, вже нас не підлестиші

Найвідоміший серед кобзарів - остап микитович вересай (1803-1890). народився він у родині сліпого скрипаля-кріпака. змалку хлопчика захопила краса музики. особливе враження на нього справляла гра кобзарів, він завмирав, чуючи звуки цього інструмента.  у 4 роки остап осліп. відсутність зору загострила в нього інші органи чуття, зокрема слух, розвинула музичну пам"ять. він легко запам"ятовував мелодії та слова великих епічних творів. найкраща освіта для сліпого сина, вирішив батько, - це наука в кобзаря. тому з 15-ти років остапа ві на навчання. спочатку він переймав мистецтво виконання в кобзаря ю. андріяшівського, потім - с. кошового та н. коляди.  цінуючи талант остапа вересая, відомий український посвітитель і меценат григорій галаган викупив його з кріпатцтва, познайомив з багатьма видатними культурними діячами. у маєтку галагана вересай зустрівся з л. жемчужниковим, який першим увагу сучасників до такого явища, як кобзарство. у 1875 р. остап побував у санкт-петербурзі. там він узяв участь у кількох культурно-мистецьких заходах. вражені кобзарським співом, царевичі подарували йому срібну табакерку з написом "кобзарю остапу вересаю від великих князів сергія та павла олександровичів березня   4-го 1875 р.