Кодекс казки непохитний олов'яний солдатик

Жили колись двадцять п’ять олов’яних солдатиків — двадцять п’ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов’яної ложки. рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім — дуже гарні! їх одержав хлопчик в день свого народження і одразу ж почав розставляти їх на столі.всі солдатики були подібні один до одного, лише двадцять п’ятий відрізнявся від своїх братів: у нього була тільки одна нога. його виливали останнім, і олова на нього не вистачило.  його поставили на стіл. ні, подумайте тільки, які чудеса трапляються на світі — олов’яний солдатик опинився в тій самій кімнаті, де був раніш; він бачив тих самих дітей, і ті самі іграшки стояли на столі і розкішний палац з чарівною маленькою . вона ще трималась на одній нозі, а другу відкинула високо в повітря. вона також була непохитна. а олов’яний солдатик розтанув у грудочку, і коли робітниця другого дня вигрі золу, вона знайшла у пічці олов’яне серце. від залишилася тільки троянда, та й та почорніла, як вугілля.

То что нельзя стереть то что ты написал