Сочинить сказку-микс из нескольких известных сказок для третьего класса

Була у мачухи червона шапочка, називалася вона так, бо завжди носила червону шапочку на голові. і ось, одного разу зібрався великий у місті. були запрошені всі шановні люди міста, до них належала і мачуха. червона шапочка мрія про , та нерідна ненька загнала її у ліс по дрова. ідучі лісом зустріла червона шапочка дванадцять місяців. вони запросили її до себе на вечерю. там дівчина розповіла про свою важку долю і вирішили подарити місяці їй туфельку, та не просту, а з кришталю. пішла задоволена шапочка, а ж тут зустрівся їй по дорозі вовк. він гарно розпитав дівчинку куди вона прямуй, і виріший випередити її. дівчинка навіть не могла подумати щось погане про вовка. та сірий випередивши бідолашну, вирішив розправитися з мачухою. коли шапочка прийшла додому вона не побачила нікого.і тут ,сердечна, зрозуміла свою помилку. та часу для жалю за поганою мачухою не вистачало. і вона побігла на . побачивши принца вона закохалася, і її кохання було взаємним. через місяць наша героїня вже вийшла заміж і була дуже щасливою.

Объяснение:

Напевно, дехто із нас ще в дитинстві мріяв навчитися літати. Тільки не літаком, а по-справжньому, з крилами. Та, на жаль, реальність залишається реальністю.

Образ крилатої людини завжди цікавив відомих світових і вітчизняних письменників. Зачепила цю досить філософську тему наша українська поетеса Ліна Костенко. Авторка по-новому переосмислює буття людини, сенс її існування й призначення. Але чи справді людина може літати?

Відповідь авторки однозначна – безумовно! Але не тілом. Душею, серцем, подумки, мріями – все це допомагає відірватися від щоденних справ, взяти уявні крила й поринути ввись.

Так у своїй поезії «Чайка на крижині» Ліна Костенко змалювала образ самотньої чайки. Вона полишила свій гурт і сидить на тонкій крижині, яка от-от трісне. Саме це непокоїть ліричну героїню. Проте, як виявилося, хвилюватися не варто,  чайка – вільна істота, підкорити яку зможуть тільки небеса. Навіщо їй ґрунт? Таку позицію ніколи не зрозуміє людина, яка боїться труднощів. Є в ній щось таємниче. Інколи помічаєш чайку і, здається, летить вона у незвідані краї, яких не осягнути людині.

Та все ж є щось між чайкою і героїнею спільне. І це щось – свобода. Я вважаю, що якщо  людина буде вільною від сірої маси, як птах, то обов’язково отримає свої крила у вигляді чеснот, доброти, щирості, поетичності. Адже життя безкрилої людини одноманітне.

Крила – це наша духовність, наш внутрішній світ. І хоч вони не вкриті пір’ям, як у чайки, проте все ж допомагають відірватись від землі та поринути в дивовижний світ мрій і відкриттів.