Твір на тему чи потрібно добром відповідати на зло

"чи потрібно добром відповідати на зло? "-багато хто з нас, не раз у житті, задавався цим питанням. той, кому хоч раз хтось заподіяв будь-якої шкоди, образив, насварив, чи навіть косо глянув, ставав перед легким, але тільки на перший погляд, вибором і говорив сам собі: "що я маю робити? відповісти злом на зло, але почуватися негідною людиною? чи зробити натомість щось хороше, і, можливо, тим самим, вийти із ситуації переможцем? ". і ні для кого не є секретом, що багато людей, у таких випадках, обирають перше. можливо, це і не погано, у деяких вийняткових навіть випадках-правильно. але ви тільки поміркуйте над тим, наскільки б на світі стало менше зла, якщо б кожен з нас на щось погане відповідав добром. скільки б поганого можна було уникнути. наш світ би став майже ідеальним. але завжди є "але". якщо я зараз подумаю: "так, я більше ніколи не вчиню нічого злого і поганого"- невже хтось повірить, що я не лукавлю,і не через те, що людська натура є настільки погана, а тому, що це здійснити, по суті, не є можливим. багато поганого робиться випадково, також люди дуже часто роблять щось не подумавши, як про це ще кажуть "на емоціях". це питання є дуже глубоким. на нього не можна дати однозначної відповіді, але можна спробувати не робити того, за що потім буде соромно, безумовно, неможливо уникнути усіх помилок, але якщо намагатися не відповідати злом на зло, а навіть спробувати зробити добро, багато що може змінитися у ліпшу сторону. самовдосконалення- шлях до успіху, якого всі так прагнуть. може треба почати з себе?

«ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» возний: «ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «не багата я і проста, но чесного роду, / не стиджуся прясти, шити і носити воду». «моє все багатство єсть моє добрє ім’я». виборний: «золото — не дівка! наградив бог терпилиху дочкою. кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «лучче умерти, як з немилим жити, / сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «бідность і багатство — єсть то божа воля; / з милим їх ділити — єсть щаслива доля» _ наталка — матері: «я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду петра і не буду ніколи плакати». «…живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «хто живе чесно і годується своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж». виборний про наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити». микола: «ай наталка! ай полтавка! от дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. і коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од петра і за возним ніколи не буду». наталка про себе: «дівка проста, не красива, / з добрим серцем, не спесива… / коло мене хлопці в’ються / і за мене часто б’ються».