Іть будь-! потрібно описати улюблене свято своєї родини, використовуючи в кожному реченні займенники різних розрядів.

Різдво це найулюбленіше християнське свято моєї родини. в цей день, декілька тисячоліть тому, народився ісус христос. за новим календарем це свято відмічається 7 січня. я вважаю що, різдво христове це родинне свято, тому що я звик святкувати його з батьками, родичами, бабусею і дідусем.приготування до різдва у мене вдома починаються завжди зранку. мама займається приготуванням різноманітних, смачних страв, і обов’язково готує кутю з горіхами та родзинками на солодкому узварі. коли трохи смеркає, я беру трохи куті і йду в гості до своєї хрещеної мами, пригощаю її кутею та висловлюю її свою повагу, як другій матері. у відповідь, вона пригощає мене різними ласощами, цукерками та дарує подарунок. потім ми йдемо з друзями колядувати, заздалегідь вивчивши кілька колядок. ми заходимо до наших знайомих або знайомих батьків. і співаємо, щоб вони раділи народженню ісуса христоса. за це, нас пригощають цукерками і гроші. але цукерки одразу ніхто не їсть, тому що це потрібно робити вдома за святковим столом. декілька раз, ми навіть колядували справжнім вертепом, перевдягались в костюми різдвяних персонажів.

Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. в нашій українській конституції закріплено, що державною мовою в україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в україні. цілком зрозуміло, що їй різні привілеї перед іншими мовами. таким чином, громадяни україни заохочуються до того, щоб говорити українською мовою. та й звичайне ставлення до людей, які розмовляють чистою українською мовою, зазвичай хороше. їх сприймають як людей вихованих і інтелігентних. але чи дійсно все настільки добре з українською мовою в даний час? чи справді ми з вами можемо з упевненістю констатувати, що в української мови, як мінімум, надійне і перспективне майбутнє? насправді, зробити такий висновок зовсім не настільки просто, як того хотілося б. вся справа в тому, що в побуті українською мовою в нашій країні говорять набагато менше, ніж російською мовою. навряд чи варто роздумувати над причинами цього, вони більшою мірою зрозумілі. скоріше, важливо проаналізувати, наскільки це може позначитися на майбутньому української мови та всієї україни в цілому. як відомо, мова народу живе до тих пір, поки вона використовується. але чи буде використовуватися українська мова так само, як вона використовується зараз? або вона буде поступово видавленою російською мовою? або, навпаки, візьме гору над нею, набереться сил і стане найбільш використовуваним мовою на території україни? хотілося б вірити в останній варіант, але все це багато в чому залежить від того, як буде розвиватися ситуація в країні. якщо україна продовжить залишатися повністю незалежною і суверенною, українська мова буде тільки посилюватися, процвітати і ставати все більш і більш використовуваною. якщо ж все піде навпаки, то і майбутнє української мови буде не настільки світлим і добрим. втім, не варто з недооцінкою ставитися і до ролі звичайних людей. хто, якщо не ми самі, буде здатний зберегти, посилити і зробити національну мову більш використовуваною? все в наших руках. якщо ми будемо використовувати українську мову не тільки в ділових питаннях, але і в побуті, цілком ймовірно, що роль української мови лише зросте. природнім є те що, ми повинні виховувати своїх дітей українською і прищеплювати їм любов до національної мови. хотілося б відзначити, що майбутнє української мови, себто, чи буде вона розвиватися або зникне зовсім, залежить як від об’єктивних, політичних чинників, так і від того, чи будемо використовувати і розвивати її ми, громадяни україни. у будь-якому разі, хотілося б вірити у світле майбутнє нашої рідної мови.