Образи михайла,сави,марії та івоніко в повісті о.кобилянської "земля"-только образи в цитатах

сава "він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. з лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного] й несупокійного. з його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. коли очі івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. "

"відколи з нею(рахірою) сходиться, стає з дня на день гірший, лінивіший і твердіший, справляє всім лише гризоту та жаль."

"але він - то вже інша галузь. росте й горнеться та не до доброго й не до нас. він роботи боїться, йому танець у голові. зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити! " "тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а григорій усе приносив йому пачку з гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. в тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на великдень, на храм і на новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. а вже найліпша була для нього рахі "

михайло каже про саву "він ще дурний, наш малий, і трохи впертий, але він добрий хлопчисько! "

івоніка."і івоніки були дзеркалом самої доброти серця й "   

"його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" 

"гарна була івоніка любив її. він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.

як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."

марічка.  " у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і " 

"одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."

"була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."

михайло:   «і не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою.  такий був михайло! просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.» сава про нього так казав: "михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. але серце було у нього м'яке, як ті".

Брехня — це перший симптом хвороби відносин. зазвичай, ми відчуваємо вкрай неприємні почуття, коли стикаємося з брехнею у своєму житті. що робити? як подолати ці неприємні переживання? ну а головне, як зберегти відносини з людиною, яка вам брехав? чи потрібно їх зберегти і навіщо? ці питання потребують відповіді, але його пошуки ускладнюються нашими почуттями та емоціями. давайте поміркуємо над причинами брехні разом. отже: чому люди брешуть? причини брехні часто криються в особистісних особливостях людини і в тій ситуації, в якій він опинився. часто, ми забуваємо про те, що людина могла спробувати захистити нас від чогось, сильно нас турбуйтеся. тобто застосував «брехня в порятунок». важко переоцінити частоту появи таких ситуацій. але й зі зворотним ситуацією ми можемо зіткнутися не рідше. люди брешуть нахабно і не червоніючи. у чому причина? чому? справа в тому, що людині є, що від вас приховати. і на жаль, дуже рідко, то що хочеться приховати — це брехня в порятунок. потреба брехати, тобто передати неправдоподібну інформацію, виникає або через страх перед наслідками або заради досягнення своїх корисливих цілей.