Поясніть значення фразеологізмів? 1.не кривити душею-- 2.*іскри з очей сиплються-- 3.джемелі гудуть у голові-- 4.*носити камінь за пазухою-- 5.земля горить під ногами-- скласти речення з цими * фразеологізмами

Не кривити душею - бути щирим, не лицемірити іскри з очей сиплються - хтось стає дуже сердитим, гнівним джмелі гудуть у голові - хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, і т. ін. носити камінь за пазухою - приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. земля горить під ногами - потрапити у надзвичайно скрутне становище; про нестерпні для когось умови.  ніколи я у ріднім слові не кривив душею у житті.собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються, щось то їх дратує  . і пам'ятайте одне: хто держить камінь за пазухою, тому погано жити. ідіть собі, тітко ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте . поляки чули, що земля горить у них під ногами, і робили шалені скоки, що прискорювали катастрофу.

як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. на гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. всі гілки схилилися під вагою снігу. коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

небо чисте, блакитне. на сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

мороз. сніг вискрипує і хрумає під ногами. якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

у лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. у морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. а це синичка цвірінькає. насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

ні, не всі заснули. ось і чиїсь сліди на снігу. хто тут бігав? може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

сонце взимку сідає рано. ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. вечоріє, холодно. повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.