Чи можна назвати почуття возного до наталки щирими?

Найбільше почуття, що є в серці людини,— кохання. коли воно зароджується, то і світ здається прекраснішим, і небо блакитнішим, і люди привітнішими. воно може змінити людину, зробити її щасливою. кохання приходить нежданно.  може, і возного тетерваковського воно застало зненацька, коли він вперше побачив наталку. возний сам зізнається: «так знай же, що я тебе давно уже полюбив, як тільки ви перейшли жити у наше село». він щиро любить дівчину, бо і в пісні, і в розмові з наталкою кілька разів признається: «люблю тебе до безконечності». могли це бути і пусті слова, та наміри возного тоді не були б такі серйозні. тетерваковський прямо говорить: «я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу». він наївно передає виборному свою розмову з наталкою, просить, щоб макогоненко став посередником між ним і дівчиною. навіть обіцяє: «єжелі виіграєш любов ко мні наталки і убідиш її сильними довести її до брачного моєго ложа на законном основанії, то не ію нічого для тебе». це свідчить, що возний закохався по-справжньому, щиро, бо наважився переступити звичаї свого кола, узяти за дружину бідну селянку.возний, як і всі закохані, радіє зустрічам із наталкою, хоче вилити їй свою любов, розповісти про своє велике почуття, і навіть не помічає наївності та комедійності залицянь. замість простих, зрозумілих слів, возний удається до книжних конструкцій, до заплутаних виразів. так, звертаючись до наталки, замість того щоб сказати: хочу почути від тебе слово люблю, він говорить: «…желаю із медових уст твоїх слишати умилительноє названіє, сообразноє моєму чувствію». а як він освідчується у коханні! якій дівчині сподобається порівняння з ягницею: безмірно, ах! люблю тя, дівицьо, как жадний волк младую ягницю.смішною і нікчемною видається пісня возного «от юних літ не знал я любові», яка рясно пересипана канцеляризмами та церковнослов’янізмами. душевне піднесення, високі почуття до наталки він називає «воз-женієм в крові». вид дівчиниутробу всю потряс; кров взволновалась,душа смішалась; настал мой час! тетерваковський щиро радіє, заручившись із наталкою. він ділиться своєю радістю з миколою, розпові йому, що заручився «з найкращою зо всього села і всіх прикосновенних околиць дівицею». а коли він зрозумів, що наталки не втримати, то і тоді не вдається до насильства та грубощів, а виявляє гуманне ставлення до дівчини. возний відмовляється від наталки: «я одказуюсь од наталки і уступаю петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною». думаю, це теж свідчить про щирість його почуттів, бо хоче, щоб наталка була щасливою, бо не може дозволити їй кинутись у ворсклу.

Вішований розмір -ямб,правда в деяких строфах вирізняється і хорей