Написати твір на одну з поданих тем: 1.образ рідної землі у" слові про похід ігорів"2.як "слово про похід ігорів" перегукується з нашим часом? 3.мої враження від "слова про похід ігорів"4.узагальнений образ природи" слова про похід ігорів"

Дві вічні супутниці — слава і любов до батьківщини — подарували безсмер­тя багатьом князям: святославу, володимиру, ярославу… але, на жаль, шлях до слави щедро политий кров’ю людською. одну з таких кривавих історій розповів нам невідомий автор у «слові про похід ігорів».було це ще тоді, коли орач однією рукою тримав плуг, а другою меч, коли земля частіше поливалась слізьми, ніж дощами. бо не давали спокою руській землі половці. і вирішив ігор святославич зупинити поганців: загородили русичі поле щитами багряними, шукаючи собі честі, а князеві слави.разом з ігорем проти половців повели свої дружини ще п’ять князів. зустрілися війська половецькі і руські на ріці каялі. і була битва кривава: бились день та бились і другий, а на третій, в південну годину, похилились ігореві стяги! автор захоплюється мужністю і відвагою всеволода, ігоревого брата, який, не помічаючи ран, продовжував завдавати ворогам удар за ударом. незважа­ючи на очевидну перевагу

Так, Климко однозначно є прикладом для мене.Коли я читав повість Григора Тютюнника "Климко", я був дуже вражений сміливістю та кмітливістю головного героя. Хлопчик Климко жив у страшні часи війни. На його долю випало дуже багато труднощів, але він як міг долав iх та допомагав іншим. Він подолав сотні кілометрів, коли пішов за сіллю, бо ї можна було вименяти на харчі і врятувати друга і вчительку з немовлям від голодної смерті. Климко постійно ризикував своїм життям, але все одно робив усе, щоб до людям. Мені дуже шкода, що у кінці повісті Климко загинув.