Твір на тему: ''володар чи раб роздуми над образом гобсека''

Влада золота у повісті оноре де "гобсек" "художник, — стверджував , — це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб'ється весь світ". навіть у невеликій повісті і вдалося показати реалістичну картину сучасної франції, розкрити головну рису цього суспільства — матеріальну зацікавленість, владу грошей.  безжалісність і нещадність головного героя повісті "гобсек", чиїм ім'ям її названо, вражають. ім'я гобсек стало загальновживаним, коли йдеться про скнар.  замолоду холодний та скупий гобсек був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. але, переживши багато страшних випробувань, зазнавши голоду, злиднів, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, герой повісті став холодним, черствим здирником, нагромаджувачем багатства.  гобсек має витончений розум, сильний характер, він чудовий психолог. та все ж таки всі його таланти спрямовані лише на одне — накопичення грошей, багатства. зваживши весь свій життєвий досвід, уже немолода людина, герой повісті дійшов до розуміння того, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. це золото! "  позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує людей, принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. гобсеку не потрібна політична влада — йому досить влади лихваря.  будучи багатою людиною, сам гобсек живе в неохайній кімнаті, пішки ходить до своїх кредиторів, погано харчується, мерзне на вулиці, бо одежина бідна та слаба. весь його зовнішній вигляд викликає жах і відразу.  таким чином, відбувається еволюція героя як особистості: з людини життєрадісної, волелюбної, з розвинутим естетичним смаком він перетворюється на здирника, потворного лихваря. інтелектуальна людина, всю свою талановитість гобсек спрямував на фанатичне накопичення багатства, бо вважає, що почуття внутрішньої свободи, безпечне існування, повагу та незалежність тільки гроші.  останні часи життя гобсека. у каміні палають гроші, плавляться золоті злитки, будинок пронизаний сморідом від зіпсованих продуктів, скрізь нагромадження меблів. вірний своєму принципові безпристрасності, він нічим цим не користувався^'  старий лихвар помер. жага до збагачення лишилась. чи не так?  

Берегиня роду, хранителька сімейного вогнища та найзагадковіше Боже створіння – жінка-матір; вона завжди бентежила серця всіх митців світу.Мати у поета оповита ореолом величі. Коли б не відкрив Шевченкову поему, в уяві одразу постають і глибоко поетичний, овіяний смутком образ люблячої жінки у латаній свитині, що віддає останнє для своїх дітей.

Объяснение: