Твір на тему моя улюблена літературна пісня

  є правдавні скарби, які намертво лежать у землі. але є і живі скарби, що з покоління в покоління, чаруючи людську душу. до таких скарбів належить і лірична пісня. україну не можна уявити без пісні. скільки вона має чудових перлин-пісень - багатих, цікавих за змістом і мистецькою формою.    ось одна з них - "віє вітер на долину".    глибоким смутком пройнята ця лірична пісня. у ній ідеться про дівчину, яка вийшла заміж у чужий край. але "з'ізджається рід до роду на любу розмову". брат запитує свою сестру, як їй живеться.                 ти, сестро, небого,                чи привикла там жити,                де ворогів много?     і лине сумна оповідь сестри, яка живе "поміж ворогами", "як у полі криниченька". нелегке це життя, безрадісне, бо                 хто іде, а хто їде -                  водиці нап'ється,                а із мене, нещасної,                хто хоче сміється     згадує вона вогник рідної хати і батьківський поріг, батька й матір, радіного брата. і дівчина доходить висновку, що немає "роду рідного, як брат сестриці" і кращих "над отця та неньку".    але така вже доля всіх дівчат: ставши дорослими, вони виходять заміж, і, за   звичаєм, залишають рідну домівку.                 ой роде ж, мій роде,                ой роде ж мій милий,                розійшлися по вкраїні,                як туманець синій      та, на жаль, не всім щастить у подружньому житті. часто-густо молоді жінки стикаються із непорозумінням, грубістю свекора й свекрухи, інших членів родини чоловіка. тому й "ворогів много", як співається у цій зворушливій, сумній пісні. і єдине, що зігріває молоду жінку, - це згадки про свою колишню родину та сподівання на взаєморозуміння з чоловіком, бо ж "нема в світі вірнішого та над дружиноньку". адже тепер тільки він може захистити її від лихослів'я та знущань.    чарівна, але водночас сумна, ця пісня давно стала улюбленою і полонить душу й серце багатьох поколоінь людей

Потому что сменились президенты сша и