2.підкресліть у реченнях граматичну основу, укажіть у дужках тип присудка. дощ почався в середині дня. ( ). хлопчик вирішив стрибнути ще раз ( ). погода в той день була чудова ( ). наведіть власний приклад речень з такими типами присудків.

У1 реченні дощ - простий підмет, виражений іменником у н. в. одн. чол. р.; почався - простий присудок, виражений дієсловом дійсного способу, мин. ч., док. виду. у 2 реченні хлопчик - простий підмет, виражений іменником у н. в. одн. чол. р.; вирішив стрибнути - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом стрибнути. у 3 реченні погода - простий підмент, виражений іменником у н. в. одн. ж. р.; була чудова - складений іменний присудок, виражений неповнозначною дісєлівною зв'язкою бути в минулому часі. власні приклади речень: 1. речення з простим присудком: а) я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (м. вовчок) (простий присудок виражений інфінітивом на позначення початку дії); б) настя, сиди та ший (м. вовчок) (простий присудок виражений наказовим способом на позначення обов'язкової, але часто небажаної дії) простий присудок може бути ускладненим:   - а він дивиться не надивиться; - сідай покуримо; - а він візьми й прийди; -  а він підскочив і ну кричати. це вже ми передали куті меду (передали куті меду - ускладнений простий присудок, виражений фразеологізмом передати куті меду).  2. речення зі складеним дієслівним присудком: а) із-за обрію стали накочуватися хмари (о. гончар) ( стали накочуватися - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом + інфінітив); б) чи маєте ви  право мене допитувати? (маєте право допитувати - складений дієслівний присудок,  виражений сталим сполученням мати право + інфінітивом допитувати). 3. речення зі складеним іменним присудком: а) молодість - то найкраща пора у житті ( молодість - підмет, то найкраща пора року - склад. ім. тут опущена дієслівна зв'язка бути (у теп. часі - є), тому роль зв'язки на себе взяла вказівна частка то). б) я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (єсть народ - скл. ім. прис., виражений неповнозначною дієслівною зв'язкою бути у теперішньому часі має форму єсть.

Мама каже, що сонце сходить.