Історична характеристика пророка мухаммада треба дуже термі!

Мухаммад бен абд аллах, з роду хашім племені курайш, народився в одній із шляхетних родин великого торгівельного та релігійного центру аравії — мекки, близько 570 року. він рано став сиротою. відомо, що він займався караванною торгівлею, але дуже часто вдавався до благочестивих роздумів наодинці. близько 610 року йому почали з'являтись видіння, а згодом — голос, який він сприймав як боже слово. саме ці висловлювання, пізніше записані за його словами, склали святу книгу мусульман — коран.невдовзі мухаммад, маючи впевненість, що він є божий обранець, почав проповідувати серед мешканців мекки. він проголошував велич одноосібного та єдиного бога аллаха, відкидав багатобожжя, що було тоді розповсюджене, попереджав про майбутнє воскресіння з мертвих, про день суду та кару у пеклі всіх тих, хто не увірує в аллаха. ця проповідь була зустрінута у рідному місті пророка спочатку сміхом, а згодом переслідуваннями. зрештою мухаммад та купка його прихильників змушена була покинути мекку та зробити хіджру (тобто переселення) до ясріба (медіни — міста пророка). рік хіджри — 622 — вважається початком нової ери за мусульманським календарем. саме в медині він стає не лише проповідником, а духовним та політичним лідером общини (умма), яка також органічно поєднувала риси релігійної та політичної спільноти. саме тут будується перша мечеть, встановлюються засади релігійного вчення та мусульманського ритуалу, правила життя общини. саме звідси починається розповсюдження ісламу на арабські племена півострова (як, до речі, й гоніння на тих, хто не приймав іслам, зокрема іудеїв), саме тут формується перше мусульманське військо, яке близько 630 р. здобуває мекку.

археологические памятники оставшиеся после сарматов, свидетельствуют о былом величии этого народа. одним из незаслуженно забытых древних народов, несомненно, являются сарматы, в более позднем времени именуемые аланами.

однако с целой серией археологических научных раскопок в степном заволжье, в  казахстане, в венгрии и на украине ученым удалось хоть частично восстановить путь этого некогда могущественного древнего кочевого народа.

время, которое сарматы общепризнанно провели на и этнической арене, ученые определяют viii–iv вв. до н.э. – iii в. н.э.  изначально кочевые племена сарматов, жившие от южного приуралья до дона, среди сухих степей прикаспия, имели похожую со скифами культуру. эти древние кочевые племена, согласно геродоту, хорошо сотрудничали во всех делах, их союз отличался пониманием и взаимовыручкой.