Регистрация Спросить otvet5GPT
selix2017
Есть ответ 👍

Коротенькая сказка на украинском языке

157
460
Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

SchoolWolf
SchoolWolf
4,6(34 оценок)
Коротенькая сказка на украинском)
ЯЛюблюЛето
ЯЛюблюЛето
4,5(28 оценок)
На болоті в очереті на купині жив журавель, там же, трохи оддалі, жила лисиця. вони щодня зустрічались, їм не раз доводилось вести між собою розмову про своє життя. разів два ходили в куми до дрохви. одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гості: «приходь, куме, до мене в гості, а то ми з тобою уже давно по¬знайомились, а досі одно в другого не були в домі». — «добре, кумасю, сьогодні зайду». лисиця побігла додому, наварила молочної каші з манної крупи, розмазала її по тарілці і дожидала гостя. прийшов журавель, лисиця заходилась його угощать: «їж, їж, куме, не стісняйся, будь, як дома». журавель нахилив голову до тарілки, довбав, довбав носом по тарілці, нічого не зачепив, у рот і одної крихотки не попало. а лисиця не дрімала, швиденько язиком лизь-лизь і живо спорожнила тарілку. потім каже журавлеві: «не положи гніву, куме, більше потчувать нічим, чим багата, тим і рада». журавель дуже розгнівався на лисицю за її безсовісну хитрощ, а нічого на це не сказав, а тільки подумав: «погоди, я тебе угощу іще не так, будеш довго згадувать кума! » журавель, ідучи од лисиці, в свою чергу попрохав її до себе на обід: «приходь же й ти, кумасю, до мене завтра,’ я приготую смачний обід». — «добре, добре, прийду, твоя гостя». журавель добув кубушку з вузеньким горлом і глечик з широким горлом. в кубушку наложив рисової каші з маслом, а в глечик укинув мишу і стояв, дожидав гостю. дивиться — мчиться лисиця. він низько поклонився і каже: «милості просю, кумасю, сідай обідать, у мене обід з двох блюд». почали вони обідать. журавель раз по раз устромляв голову в кубушку і на весь рот ковтав кашу. а лисиця вертілась біля кубушки, хвостом виляла та тільки облизувалась, а каші дістать не могла. то понюха, то лизне край горла кубушки, то пильно подивиться всередину, а голову ніяк не можна було просунуть. лисиця баче, що журавель уже доїда кашу, одійшла од кубушки і приступила до глечика. побачивши в глечику мишу, сказала: «ти, куме, доїдай кашу, а я приймусь за друге блюдо, аби швидше». лисиця кинулась до глечика і насилу всунула в нього свою голову, саме в горлі дуже туго йшла. просунувши в горло голову, лисиця почала клацать зубами, ловила мишу. мотала головою, поки миша попала їй в рот. вона схрупала мишу і почала пригадувать, як їй ослобонить свою голову. журавель доїв кашу і каже: «не положи гніву, кумасю, угощать більше нічим, чим багат, тим і рад». лисиці стидно стало, що вона через свою жадобу влізла в глечик з головою і ніяк не може висунуть звідти голову, побрела од журавля вмісті з глечиком. лисиця зблудила з дороги і поплелась, куди попало. наткнулась вона на пастухів. пастухи похватали кийки, окружили лисицю і почали її буздикать кийками. вона куди не поткнеться — все на кийок наткнеться. пастухи добре-таки їй ребра напарили, хотіли до смерті вколотить, та один хлопець невзначай ударив кийком по глечикові і розбив його. лисиці тоді видно стало, куди тікать, шмигнула од пастухів і помчалась що єсть духу, аж курява вставала. з того часу дружба між журавлем і лисицею розсохлась. лисиця утекла в ліс і вже більше з журавлем не зустрічалась.
Kurgan4511
Kurgan4511
4,5(44 оценок)

безсмертя та добро вічність і краса - основа життя людини на землі (за повістю віктора близнеця (звукпавутинки)

присвячую цю повість

трав’яним коникам, хрущам,

тихому дощеві, замуленій річечці –

найбільшим чудесам світу,

які ми відкриваємо в дитинстві

в.близнець

талановитий український письменник в. близнець, безумовно, був дитячим письменником. його герої вміють мріяти,  бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті «звук павутинки»  льонька. в повісті діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним,  чарівним та загадковим.

детально пам’ятаючи все з дитинства віктор близнець описав це в своїх творах. згодом пригадуючи своє щасливе  дитинство письменник напише: «мені, так би мовити, пощастило: я належу до того покоління, якому дістався  шматочок безмежно радісного довоєнного дитинства». пам'ятав і безкраї сиві полинові рівнини, і безмежне високе  небо. степ і небо назавжди увійшли в душу майбутнього митця. а ще була замулена річечка й вигін, де випасали  худобу, грали з хлопчаками у війну та гасали наввипередки на конях.

всеукраїнська слова прийшла до в. близнеця після написання ним повісті «звук павутинки» (1970). саме цей твір  змусив критиків говорити про автора як про одного з найяскравіших дитячих письменників україни.

головний герой повісті льонька був дитиною незвичайною, його навколишній світ населений дивними звуками,  явищами, істотами: він бачить срібного чоловічка, який не боїться сопухи, він чує звук павутинки, він дружить,  як із живим, із собакою рексом, що його давно вбив сусід глипа. розкриваючи язичницьке світобачення дитини,  письменник проникає в таїну світової гармонії, в якій існує льонька.

проте таке світобачення має ще один персонаж твору – льоньчин дорослий приятель , або . він не  втратив дитячої здатності бачити й розуміти цей світ. смерть (він помирає від променевої хвороби) – як  наслідок (чи кара) за досліди й створення «атомного сонця» – для льоньки не лише страшна трагедія, а й урок  спокути, прозріння, самозречення.

в своїй повісті автор показує, що і серед дорослих є ті, які чують «звук павутинки»: не втратив дитячоїздатності бачити й розуміти цей світ , юний науковець, що прибув до баби сірохми, як він сам каже,  «помирать». вбирає останні дні, часи життя в себе, як губка. може, передчасне очікування смерті розбудило  в дорослій людині дитяче сприйняття світу?

в. близнець розуміє необхідність говорити з нашим поколінням про найважливіше – життя і смерть, правду і  кривду, любов і

з неприхованим смутком в. близнець пише, в уста ніни сумні слова: «так, ти забудеш у мене  друзів багато було, вони повиростали, купили собі мотоцикли, , квитки на футбол. і коли я приходжу  до них у гості, вони дивляться на мене сонними очима і не впізнають». цими рядками автор закликає бути більш  людяним, цінувати життя, воно таке швидкоплинне.

світ для героїв близнеця – льоньки, та ніни живий, неповторний та мінливий, бо самі вони живі. вони  мають живе серце, яке не охололо від зла або буденщини, а і горить-палає вогнем, реагує на все щиро та  безпосередньо. «звук павутинки» вчить нас, що дива та краса у світі є, тільки треба цінувати їх, вміти  помітити, відкрити для себе.

автор також і нас, читачів, голосно закликає залишатися в душі назавжди дітьми, сприймати світ незвичайним і  гарним, кольоровим. цим повість в. близнеця споріднена з віршем л. костенко «кольорові миші». тож не даймо  вмерти в нашій душі звуку павутинки!

безумовно, всі герої твору – добрі, мрійливі й дуже відповідальні. давайте візьмемо для себе все те найкраще,  що мали вони у душах і !

Реши свою проблему, спроси otvet5GPT

  • Быстро
    Мгновенный ответ на твой вопрос
  • Точно
    Бот обладает знаниями во всех сферах
  • Бесплатно
    Задай вопрос и получи ответ бесплатно

Популярно: Українська література

Caktus Image

Есть вопросы?

  • Как otvet5GPT работает?

    otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса.

  • Сколько это стоит?

    Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны.

  • Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?

    Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое!

  • В чем отличия от ChatGPT?

    otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.

Подпишись на наш телеграмм канал

GTP TOP NEWS