Три речення саме головне про піктографію або малюнкове письмо

Удеяких народів африки існував предметний лист у вигляді намист із різнобарвних бусинок, раковин, зерен. з їхньою становили послання – освідчення в коханні, попередження про небезпеки, запрошення. у нігерійського народу йоруба про винесення смертного вироку сповіщало своєрідне послання – яйце папуги, подібно п’яти апельсиновим зерняткам з однойменного оповідання артура конан дойла. цікавим прикладом піктографічного листа є пословичное лист народу эве, що живе на території нігерії й гани. стандартні картинки використали для записів (вірніше, нагадування) «слів старих», тобто народної мудрості. умовні значки й картинки вирізали на посудинах з гарбуза – калебасах. от приклади запису деяких прислів’їв эве: «куди голка, туди й нитка» (сини випливають по стопах батька).«мир великий, як баобаб! » (людина намагається, коштуючи між деревами, обхопити їхнім разом). в африці здавна існують і більше доконані форми листа, причому не запозичені, а споконвічні. так, жителі сахари туареги користуються консонантним листом тифинаг, що сходить до древнього лівійського листа, дотепер не дешифрованому. народ ваи, що живе ліберії й сьерра – леонові, пищет складовим листом, що створив в 1833 р. момолу лувалу букэлэ на основі древнього, незбереженого рисункового листа нсибиди.учені дотепер не прийшли до однозначного висновку, чи була писемність в інків – індійського народу, що жив на території сучасної республіки перу в xii-xiv вв. жодне держава не може існувати без писемності: необхідно вести постійний облік, передавати повідомлення про події в країні, розпорядження. творці величезної держави – найбільшого в доколумбовой америці – повинні були мати лист. однак його так і не виявили. схоже, що лист інків (точніше, предписьменность) просто мало занадто незвичайний вид. стос ( мовою идейцев кечуа – «вузол») – оригінальне породження инкской культури; це вовняні або бавовняні мотузки, до яких прив’язували ряди шнурків. число шнурків на одній мотузці доходило до сотні, і на них зав’язували вузли різної форми. кількість і форма вузлів позначали числа. найбільш вилучені від мотузок вузли відповідали одиницям, ледве ближче розташовувалися десятки, ще ближче – сотні, тисячі… за цих вузликів, що нагадують кісточки рахунків, виражалося будь-яке число, а кольори шнура позначав той або інший предмет. бурий кольори символізував картоплю, жовтий – золото, червоний – воїнів і т.д. стос дозволяло чиновникам передавати різну інформацію про податки, число воїнів у тій або іншій провінції, позначати людей, що пішли на війну, кількість загиблих, народжених або померлих і багато чого іншого. розшифровували інформацію спеціальні тлумачі стос – стос – камайокуна. головним серед них був «особистий секретар» верховного правителя інків – великого інки, що подавав йому зведену інформацію. іспанці, що зштовхнулися зі стос, були уражені тією швидкістю й точністю, з якої їм видавалися самі різні відомості. взявши в руки стос, кипу-камайокуна відразу ж починав «читати» по шнурах і вузлам. голос читця ледь устигав за його поглядом і рухами рук. предписьменностью була й піктографія. слово це запозичено із грецької мови й у перекладі означає «рисунковий лист», тобто таке, при якому повідомлення передається за малюнків. до піктографії, очевидно, ставляться й древні наскальні малюнки. піктографія використається й у сучасному світітак, малюнок вилки й ножа на дорожньому знаку, що означає, що поблизу перебуває ресторан, – це сама теперішня піктограма. інший приклад – що біжать, пливучі, що боксують людські фігурки. подібними піктограмами на олімпіадах і інших великих міжнародних спортивних змаганнях позначають різні види спорту. піктограми зручні, оскільки не пов’язані з конкретною мовою й усім зрозумілі. але саме тому вони непридатні для запису мовлення й властиво листом не є. піктографія – внеязиковая знакова система, оскільки вона прямо виражає думки, а не слова й речення. і проте саме з її відбувся найдавніший словесний лист. багато народів, створивши піктографію або інші писемності, так і не зуміли самостійно винайти листпро деякі явища важко сказати, що перед нами: предписьменность або вже лист. наприклад, учені дотепер сперечаються про таблички з острова великодня, про ацтекський лист і інших предписьменностях. теперішній лист виникає тільки тоді, коли зображення стає не малюнком, а знаком, абстракцією. про це перетворення говорить можливість уживати такий знак у переносному значенні, передавати й інші слова, які також або схоже звучать. подібним чином записують і сучасні ребуси. аналогічно було влаштовано й древній лист. ребусний принцип епізодично зустрічався й у предписьменностях. у знаковій системі, використовуваної африканським народом йоруба, шість раковин означають ‘привабливий’ (а шнур із шістьома раковинами – щось начебто любовного послання). 

б) поклала в торбинку хліба і цибулі.