Кратко.презентация дружба в жизни пушкина.

Не пишите нвшоапрвало рвадшшопр вадорпавдшрпдвашрп авлопр валою првад првадпрвалопр валоп валоп валопр валдпр вало пр

Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. центральні персонаж і твору -- дві бідні дівчини-художниці сью і джонсі, які приїхали до нью-йорка з провінції. джонсі тяжко захворіла на пневмонію. годинами вона дивилась у вікно, на плющ, який плівся по стіні будинку у дворі, лічила листки, що опадали з плюща: ”коли впаде останній, я помру”.[4; 56] усі зусилля сью збити джонсі з цієї небезпечної думки зазнавали поразки. і ось на плющі залишився останній листок. життя дівчини врятував старий художник на ім'я берман, бідний невдаха, який жив на першому поверсі, під студією сью і джонсі. він під льодяним дощем уночі намалював на стіні листок плюща замість того, який зірвав вітер. образ листка, що не підкоряється холодним вітрам, збудив у джонсі волю до життя, і вона одужала. а старий берман захворів на пневмонію і помер найбільш психологічно складним образом в новелі є старий берман. автор іронізує з його кумедної зовнішності (“борода мойсея мікеланджело у нього з голови сатира тіло гнома”), з його постійних розмов про шедевр, який він коли-небудь залишить світові. до того ж, берман “п'є запоєм”, у нього з характер сварливого старого, який знущається з “будь-якої сентиментальності”. і все ж таки о. генрі знаходить у реальному житті силу, здатну подолати смерть, --це християнська любов, людяність, що втілюються в образі старого бермана. проте пізніше стає зрозумілим, що це лише зовнішня маска, за якою ховається добре й чутливе серце. життя бермана не менш трагічне, ніж життя дівчат. довгі роки, мріючи намалювати неперевершений шедевр мистецтва, але змушений заробляти на хліб дешевими рекламами, він поступово втратив свій талант і надію стати справжнім художником. чисте полотно на мольберті так і залишалося чистим протягом 25 років. однак берман забув про свої негаразди, коли почув про хворобу джонсі. “ - що, хіба є ще такі дурні, щоб умирати через листя, яке осипається з клятого плюща? вперше чую. як це ви дозволяєте їй забивати голову такими дурницями? ” душа митця і серце людини не померли разом із його втраченими надіями. берман відчув, що настав момент намалювати свій головний шедевр у житті -- останній листок плюща на стіні, щоб джонсі завжди могла бачити його і не померла. джонсі одужала, але старий берман застудився й пішов в інший світ, навіть не почувши слів вдячності. але саме він виявляється спроможним на великий акт самопожертви -- ціною власного життя підтримує дух джонсі і рятує її від смерті. цей старий невдаха і пияк постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на і іншим. образ бермана набуває справжньої духовної величі, а смерть його викликає в нас такий самий біль, ніби з життя пішла близька для нас людина “ій листок” -- одна з найкращих новел в усій світовій літературі, яка розкриває тему відданої любові людини до людини автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка (до речі, це його улюблений прийом побудови сюжету) . по суті, новела є прикладом “подвійної розв'язки”, тобто тут наявні дві сюжетні лінії: хвороба джонсі і, шедевр бермана. формально основною сюжетною лінією є хвороба джонсі, але тільки формально. насправді головною подією в творі є самовідданість бермана. обидві лінії дістають остаточну несподівану розв'язку тільки в наприкінці новели, коли сью розкриває правду подрузі. завдяки такому прийому о. генрі тримає читача в напрузі до самого кінця новели. але цей прийом виконує ще одну функцію -- за його старий берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ самопожертви. найвищим мистецтвом є мистецтво бути людиною. вчинок бермана - його мрія, його шедевр таким чином, о. генрі є читачам зрозуміти, що сенс життя (яким би складним воно не було) -- у самому житті: треба жити всупереч обставинам і . разом із джонсі ми усвідомлюємо: життя дається тільки один раз, тому треба боротися за нього і витрачати його на добрі справи, заради продовження життя інших людей.