Що таке світовий океан і з яких частин він складаеться

Вода світового океану має приблизно однаковий сольовий склад (99,2%  — йони na, mg, k, ca, cl, s). середня концентрація соляного розчину 35 г/л. (тільки в червоному морі  — 41,8%). основна частина гідросфери. середня глибина 3795  м, найбільша глибина  — 11022 м (маріанська западина  в тихому океані). об'єм води  — 1340–1370  млн км³. світовий океан поділяється на 4 головні частини:   тихий океан,атлантичний океан,  індійський океанта  північно-льодовитий океан. їх площа відповідно у  %: 50, 25,21, та 4. у 2000  році міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення на п'ять океанів, виділивши  південний океан  абоантарктичний океан  зі складу атлантичного, індійського і тихого[джерело? ]. за геоморфологічними і геологічними особливостями у світовому океані виділяють підводну околицю материків (шельф,  материковий схилі  материкове підніжжя), перехідні зони від океану до материків, зокрема системи острівних дуг; ложе океану та серединно-океанічні хребти. дно океану утворює земна кора океанічного типу товщиною 8-10  км, в якій відсутній гранітно-метаморфічний шар. ложе океану складене базальтами; на них розташовується чохол глибоководних осадів, потужність яких зменшується, а підошва омолоджується в напрямку до серединно-океанічних хребтів. найбільш давні з відомих осадів дна світового океану належать до юри. сучасне осадоутворення у світовому океані обумовлюється стоком рік (18,53  млрд т/рік твердого матеріалу), стоком розчинених речовин (3,2  млрд т/рік), льодовиковим стоком (1,5  млрд т/рік), еоловим матеріалом (близько 1,6  млрд т/рік), абразією берегів та дна (0,5  млрд т/рік), біогенними (1,7-1,8  млрд т/рік), космогенним матеріалом (0,01-0,08  млрд т/рік)  — загалом близько 290-30  млрд т/рік. пересічна річна температура поверхневих вод світового океану +17,5ос, біля  екватору  +28  °c, у полярних широтах −1,5…-1,9°c. на глибині розподіл температури визначається процесами горизонтальної та вертикальної циркуляції вод. у придонному шарі температура води практично незмінна +1,4…+1,8°c, у полярних широтах  — нижче 0  °c. динаміка вод світового океану зумовлена різними факторами (космічними, атмосферними, тектонічними) і проявляється у формі хвиль, течій, припливів та відлиг, тощо. з морської води видобувають кухонну сіль (третина світового виробництва),  магній,  калій,  бром, деякі мікроелементи (літій,  бор). під дном світового океану зосереджена значна кількість корисних копалин. у межах шельфу зосереджені родовища нафти, газу, титану, заліза, вугілля, виявлено розсипища олова, ільменіту, рутилу, монациту та інш. у донних відкладах світового океану є фосфоритові, баритові,  залізо-марганцеві конкреції.

Ветры Казахстана. Распространение ветра связано с распределением атмосферного давлений и рельефом местности. Влияние ветра на климат огромное. Он переносит различные воздушные массы, а вместе с ними Тепло, холод и Влагу. Из курсов, вы знаете, как формируются постоянные потоки ветра на Земле, и что на широтах, в которых расположен Казахстан, господствуют постоянные западные вет­ры. Территорию Казахстана с востока на запад по параллели 50° с.ш. пересекает полоса высокого давления - ось Воейкова. Она является юго-западным отрогом сибирского антициклона. Эта полоса высокого давления зимой становится важным ветроразделом на равнинной части республики:  к северу от этой полосы преобладают южные и юго-западные ветры, а к югу - северные и северо-восточ­ные ветры. По мере удаления от этой полосы высокого давления скорость ветра уменьшается. В Центральном Казахстане в январе среднемесячная скорость ветра равна 4-6 м/с, а в Южном Казахстане снижается до 2-4 м/с Летом скорость ветра уменьшается: в июле на севере достигает 2-3 м/с, на юге - 1-2 м/с. В высокогорных областях Казахстана зимой и летом перемещение ветра происходит довольно быстро. В горных районах и прибрежной зоне больших водоемов наблюдаются горно-долинные ветры. Летом дважды в течение суток (утром - с равнины, вечером и ночью с гор) они меняют свое направление.

В межгорных долинах и котловинах, например, в таких местах, как Жунгарские ворота и Илийская долина, наблюдаются местные ветры. Через Жунгарские ворота дуют ветры сайкан и эби, а в Илийской долине - ветер чилик.

Объяснение: