Скласти казку про те як горобина пiдгодовуе пташок

що це за гамір надворі? невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.

    у   дворі    нашого будинку росте горобина. давно вона росте, гордлива ті іноді журлива   красуня, з солодким червоним намистом. кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. стара вона та розлога. ніби царівна усьго саду. останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої

    ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла   свої ягідки, наше улюблене ласування.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.

-ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. так я й стояла б в зажурі весь час.

-та ми ж друзі! і завжди будемо   один -одному! ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.

Це розповідь про тварину. випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою маргаритою. вона дуже хотіла улюбленця. але батьки відмовилися подарувати його. мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. від хом'яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. сестра, звичайно, засмутилася. стояла зима. одного вечора марго почула дивний шурхіт біля вікна. нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. сестра підбігла до вікна та побачила зовні на засніженому підвіконні жовто-зеленого папужку! дзьоб та довгий хвостик у нього були синього кольору! видно було, що папуга сильно змерз, напевно, випадково вилетів із будинку. сестра стала галасувати, прибігли її батьки. вони почали говорити, що папуга вже замерз. що він все одно скоро помре, навіть якщо його забрати додому. але все ж вони вирішили ризикнути і стали розклеювати утеплене на зиму вікно. вони дуже намагалися не шуміти! адже пташка могла злякатися, злетіти та загинути на морозі. як тільки вікно трошки відчинилось, марго одним спритним рухом схопила папужку. птаха відігріли, і вин вижив. папужку назвали гошею. так у моєї двоюрідної сестри з'явився ій улюбленець, про якого вона так мріяла! а маленький папужка просто дивом врятувався від лютої зими! тільки переробить можеш не сестра а ти. наприклад там випадок цей стався з моєю сестрою а ти пиши випадок цей стався зі мною. ну як хочеш,хоч пиши про сестру.