Художні засоби у вірші ой у степу криниченька

«ой у степу криниченька» аналіз пісні жанр:   народна соціально-побутова чумацька пісня тема «ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків. ідея  «ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці». основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті. художні засоби  «ой у степу криниченька» епітет:   зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);   пестливо-зменшувальні слова -  криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька; звертання:   «ой подай, чумаче, та подай, голубе». «ой рад би я, моя мила..». повтори:   «ой…», «умер, умер», «ку-ку». риторичні оклики:   «ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку! » метафора:   «воли… доріженьку чують».взагалі, чумаки — перші купці, мандрівники, «жива газета». вони побували не лише в криму, а у й європі, в багатьох країнах, сприяли економічним та культурним зв’язкам між державами. у пісні зустрічається фольклорний образ зозулі з її віщуванням. головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. поховали його в чужій стороні. і тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо у пісні використовуються паралелізми («у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе та з криниці напуває»);     вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. твір пронизаний сумним настроєм.  пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.

Российская Федерация имеет огромную границу, которая проходит, в том числе и по Кавказу (региону расположенному вблизи Кавказских гор). Там Россия граничит с; Абхазией, Грузией, Азербайджаном, Южной Осетией.