Движение и.и.болотникова ряд называет крестьянской войной. аргументы за и против отнесения движения болотникова к крестьянской войне. т.к недавно зарегалась,то 20 ,ибо у самой 40. . всем любви и единорогов

За: причина восстания - усиление закрепощения крестьян почти в основном в состав входили именно крестьяне все они боролись за пресечение установленных шуйским мер ну и поначалу "война была типичной" -  там типа стихийность, локальность и тд против: в конечном итоге борьба за права крестьян превратилась в борьбу за власть - восставшие стремились к "наивному монархизму"; на замену шуйского предлагали лжедмитрия. короче, в итоге это восстание имело цель ослабить влияние действующего монарха и вернуть порядок престолонаследия, который был нарушен ещё годуновым. 

1805 р. Каразін. - відкриття університету в Харкові, ініціатор - B.

1817 р. закриття Києво-Могилянської академії, 1834 р. відкриття університету в Києві. Першим його ректором був визначний учений М. Максимович. 3 1784 р. працював університет у Львові.

У Російській імперії царський уряд нав'язував в Україні таку систему освіти, яка повинна була задовольнити потреби держави в освічених кадрах, але одночасно знищувала національну свідомість українців, насаджувала почуття меншовартосте, створювала уяву про провідну роль росіян у житті української нації.

На середину ХIХ ст. одна школа припадала на 9,5 тис., а один учень на 188 жителів. Це було значно менше, ніж у попередньому столітті. Початкову освіту давали двокласні парафiяльнi школи, повітові училища; середню гімназії, де навчання було платним, дiяло 19 закладів, 4 тис. учнів, а також приватні пансіони.

Крім університетів, іншим типом вищих навчальних закладів були ліцеї, яких у Наддніпрянщині було три: Волинський ліцей (Кременець, 1819 р.), відкритий на базі гімназії вищих наук (1805 р.), лiцей імені Ришельє в Одесі (1817 р.), Ніжинський ліцей (1832 р.), відкритий на базі гімназії вищих наук (1820 р.).

На українських землях Австрійської імперії було дещо більше початкових шкіл (навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах навчання велося українською мовою), 18 гiмназiй (8 Галичина, 9 - Закарпаття, 1 - - Буковина), Чернівецький ліцей. Незважаючи на всі утиски Української мови ситуація з нею в системі освіти Західної України була кращою, ніж у Наддніпрянській.