Маруся богуславка це зрадниця чи патріотка?

ім'я марусі богуславки відомо нам з української народної думи. думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «дума про марусю богуславку»   вважається найбільш довершеною. основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною батьківщині.

сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить маруся богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують великдень. і коли козаки у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, маруся заспокоює їх. вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». усе, про що просить маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в туреччині, проте чи є в неї вибір?

чи є маруся зрадницею рідної землі? я вважаю, що ні. тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а маруся – лише жертва обставин. що може зробити дівчина проти воїнів? вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. чи це розумно? адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. це засвідчує її патріотизм. вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але богуславка – мужня дівчина. багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.

маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. і на це маруся не здатна. також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.   тож, я вважаю, вчинки марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.

Кожен з нас вважає що лише він є власником цього світу і думає лише про себе. але не ми його створювали і не нам його псувати. пройшовшись парком, вулицями рідного міста можна побачити, що дуже багато людей не сміття в спеціально відведене місце. і можуть навіть не замислюватися ні над природою, яку це надає її шкоду, ні над тими людьми що прибирають. поїхавши в ліс ми теж можемо помітити як люди погано ставляться до навколишньої середи. дехто розводить багаття на заборонених територіях тим самим може випадково загорітися весь ліс, а це найкращий виробник кисню. масово вирубують дерева для задоволення власних потреб, але на місті них майже ніхто не посадить нових. більшість видів тварин та рослин занесені до червоної книги, проте на  жаль навіть це не зупиняє людей й далі їх винищувати.  ми повинні жити в гармонії з природою адже ми її частинка. вона дбає про всіх, а про неї  лише одиниці потрібно їй  аби вона завжди залишалася такою  ж чудовою.