Скласти монолог мелашки кайдашева сім'я )

Мотря - дружина карпа, старша довбишева дочка. до одруження це була гарна, працьовита, горда і трохи "бриклива" дівчина, а уже після, з часом, вона стала сварливою, жадібною, скупою і заздрісною жінкою. ось як характеризує лаврін мотрю: "мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем". мотря повністю "відповідає" своєму чоловікові, як кажуть в народі: "два чоботи пара". мотря - вихована в залежній сім'ї, вона горда і незалежна, фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, мотря не кориться свекрусі, ні в чому не поступається їй. вона мріє про власну хату і господарство. після того, як вона стала самостійною господинею, в її характері найяскравіше проявляються скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей. в кінці повісті мотря - зла й жорстока жінка, яка за розбитий глечик виколює свекрусі очі. вона навіть не вболіває за свій вчинок, а радіє. мелашка доброму, чуйному, ніжному лаврінові "відповідає" така ж добра, чуйна і ніжна мелашка. вона була родом із сусіднього села, це дуже гарна, тендітна, ніжна і тиха дівчина. навіть жорстокі знущання старої чванливої свекрухи довго не могли зломити цієї сильної натури, а підтримували її весь час ніжне і щире почуття до свого чоловіка. ця молода жінка дуже любила, поважала своїх батьків і молодших братиків та сестричок і не забувала про них, живучи у злої свекрухи. щирі почуття лавріна і мелашки можна порівняти з лебединою відданістю і вірністю одне до одного. мелашка - дівчина, яка виросла в бідній сім'ї і винесла з неї лагідність і доброту. вона поважає своїх батьків, любить молодших братиків і сестричок. малашка - вразлива людина. вона не витримує знущань свекрухи і вирішує залишити домівку. але вона не може відмовитись і від своїх рідних, і від лавріна, тому вона вирішує повернутись додому. поступово вона стає такою ж дріб'язковою та егоїстичною, як і інші члени родини.

Справжньою перлиною української літератури, а саме її поезії, є історичний роман “Маруся Чурай”. У цього роману у віршованій формі цікавий сюжет, в ньому присутня мораль, задуматися про яку зможе кожен. Але найцікавішим, що є в цій поемі, є її герої.

Звичайно, найяскравішим героєм є сама Маруся Чурай. Думається, що саме з цієї причини її ім’я було винесено в назву твору.

Першим, що можна сказати про Марусю Чурай, це те, що вона була людиною неймовірного таланту. Вона була справжнім генієм у сфері української пісні, її пісні стали відомі

на території більшості цивілізованих країн світу і принесли нашому народу справжнісіньку славу. Свій талант співачка проявила ще в самій ранній своєї юності.

Маленька Маруся побачила відрізану голову свого батька, при цьому у неї з вуст вирвалася пісня. З цього часу Маруся Чурай розвивала свій талант і ставала все більш і більш вмілої виконавицею пісень. Але Маруся не тільки добре співала, вона також була дуже красивою зовні.

Вона подобалася багатьом місцевим хлопцям, але їй подобався тільки Григорій Бобренко. На жаль, склалося так, що Григорій слабовільно піддався на умовляння своєї жадібної матері і

почав зустрічатися з іншою дівчиною. Маруся Чурай зовсім не збиралася мстити хлопцеві, але вийшло так, що, на жаль, він сам випив ту отруту, яку вона призначила для себе самої.

На щастя, від незаслуженого покарання Маруся Чурай зрештою змогла піти.

При всьому при цьому не можна забувати найголовнішої проблеми, пов’язаної з образом Марусі Чурай. Автор поеми Ліна Костенко підняла перед читачами важливу проблему. Вона показала проблему співвідношення творця і народу. Ті складнощі, з якими зіткнулася талановита співачка Маруся Чурай протягом свого життя, – це не випадковість, це ціле явище. У всі часи талановиті люди, в тому числі і співаки, отримували не тільки славу і похвалу на свою адресу.

Негативним було те, що вони отримували від оточуючих ще й заздрість і все інше, що з цим пов’язано. Люди не люблять тих, хто талановитіший, красивіший і кращий, ніж вони самі. З такою ж проблемою ставлення до себе зіткнулася і Маруся Чурай.

На щастя, вона змогла її подолати.

Немає підтверджених даних щодо того, чи є ця історія повністю автентичною. Водночас сумніватися підстав в ній немає. Дійсно, Маруся Чурай була талановитою, приносила користь своєму народові своєю творчістю.

Немає жодних сумнівів і в тому, що, будучи чесною і справедливою людиною, вона могла викликати по відношенню до себе негатив. Все це вичерпно описує образ Марусі Чурай, робить його цікавим і повчальним.