Проблемы твору "вечер против ивана купала"

проблематикою твору э протистояння сил доброго та злого у людині, проблема вибору, гріхопадіння людини, через зв*язок з нечистою силою. микола гоголь показує усі життєві переживання петруся, тож яскраво вираженна проблема вибору. 

Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? чи гідна називатися людиною? що залишить після себе нащадкам? замислююся над цим і думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. звісно, що кожна особистість — неповторна! але вважаю, що завдання кожного — робити світ навколо себе добрішим, більш гуманним, ближнім, довіряти, розвивати свої творчі здібності, поважати інших. ми всі прагнемо жити комфортно. а душевний комфорт можна мати тільки тоді, коли сам робиш добро й у відповідь отримуєш таке ж ставлення від інших. думаю, що зло й ненависть спустошують людину, а значить — частково знищують її. нещодавно на уроці літератури ми вивчали вірш в. симоненка "ти знаєш, що ти — людина? ", де поет розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості: ти на землі — людина, і хочеш того чи ні — усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні. автор наголошує на тому, що кожна людина неповторна, має право на повагу, любов, щастя і свободу. у поезії порушено ще одну важливу проблему — швидкоплинності людського життя. ми ще молоді, здається, усе життя попереду. але насправді день пролітає за днем. здається, учора була весна — і ось уже осінь за вікном вкриває золотим дощем вулиці. "завтра, завтра, завтра — і так минає життя", — говорили давні римляни, і можливо, "завтра" більше тебе не буде. завтра на цій землі інші ходитимуть люди, інші кохатимуть люди — добрі, ласкаві й злі. часто ми забуваємо сказати теплі слова любові рідним, друзям, сподіваючись на "завтра". в. симоненко звертається до нас, читачів, із проханням жити повно, цінувати кожен день: і жити спішити треба, кохати спішити треба — гляди ж не проспи! але що ж треба зробити мені, щоб бути дійсно людиною? вважаю, що повинен сумлінно навчатися, потім обрати спеціальність до душі, а ще — створити міцну родину. також хочу бути вірним другом, люблячим і вдячним сином, людиною, на яку завжди можна покластися. хочу жити так, щоб мене поважали. невже цього замало, щоб бути людиною?