Прислив'я і приказки про мову. будласка дуже потрібно. зараніе і.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. більше діла — менше слів. будь господарем своєму слову. мовивши слово, треба бути йому паном. слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. від красних слів язик не відсохне. від солодких слів кислиці не посолодшають. від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. від теплого слова і лід розмерзається. вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. впік мене тим словом, не треба й вогню востер мову, та дурний голові дістався. де двоє працюють, там і пісня чути. де пісні, там і молодість. де пісня співається, там щасливо живеться. дурна мова - не прислів'я. гол, як сокіл, а гострий, як бритва. «господи, помилуй! » - не важко говорити і легко носити. два запору - губи та зуби, а мови упину немає. для мови немає ні замку, ні заборони. йому на зуб не попадайся. живе слово дорожче мертвої букви. жив-був цар овес, так і казки все забрав. жив-був цар тафута - казка вся тута. можна багато сказати і короткої промови. на всякого єгорку є приказка. на одному віче, та не одні мови. на чужий роток не накинеш хустку. наговорив сім верст до небес і все лісом. не кидай слова на вітер. не всяка пісня до кінця допевается. не всяка прислів'я до місця мовиться. не всяке слово ставлять в рядок. не давай волі язику в хмелю, в бесіді і в гніві. не багато думано, а добре сказано. не сквернит в уста, а сквернит з вуст. не дивно, що переговорено, а те, що недоговорено. немає казки без правди. ніхто за язик не тягне. він за словом у кишеню не полізе. від одного слова - " так " на століття сварка. пень - не околиця, пуста мова - не прислів'я. переливати з пустого в порожнє. піснею душа радіє. піснею душа росте. співати добре разом, а говорити - порізно. по промові дізнаються людини. прислів'я - квіточка, а приказка - ягідка. співаєш ти мотивно, та слухати гидко. прислів'я - не покормица, а з нею добро. прислів'я під повік не сломится. прислів'я ведеться - як хата віником метется. прислів'я всіх справах помічниця. прислів'я до речі мовиться. прислів'я не дарма мовиться. прислів'я не повз мовиться. прислів'я не на вітер мовиться. прислів'я не докір, а почухається і злодій. прислів'ями на базарі не торгують, а всім вони потрібні. прислів'я не обійти, не об'їхати. перш ніж вживати прислів'я, треба знати, з чим її їдять. мова без прислів'я, що суп без солі. з піснею і праця йде на лад. своя мова - перший супостат. скажеш курці, а вона всій вулиці. скажеш з нігтик, а переказували з ліктик. скажеш слово, а додадуть десять.

Мова найцініший скарб мова це віконця через які людина бачить світ

Я  люблю  осінь.      є  чотрири пори року: зима, весна,  літо, осінь. кожна з них по своєму гарна. але найбільше я люблю осінь. не дарма я люблю цю пору року.хтось спитає: чому? . а ось чому - по-перше: коли ти йдеш, теплий  вітерець  розвіває  волосся; по-друге:   пожовкле  листя застеляє стежку, і тоді,  так приємно по  ній прогулятися; по третє: поллє дощик,то добре взути черевики,  взяти парасольку і піти на дворик. ось саме через ці три твердження я люблю цю красиву, золотисту, різнобарвну осінь.