Придумати продовження історії я прийшов додому раніше ніж завжди. -ти що одразу після уроків додому? спитала мати -і тоді я подумав може мені стати зразковим. собі слово.вивчу уроки.тільки після цього піду гуляти.

Ти що, знову до школи збираєшся? — спитала мама. — книжки перебираєш. — ні! — мамі не кажу нічого. — просто складу мама здивовано стенула плечима. і поставила мені їжу. їм. надворі сонячно. горобці ганяються один за одним. один подібний до петька софі петько, мабуть, вже на вулиці. і вадим. а може, не починати з урокі я ж іще не дав собі слова. я ще тільки збирався давати. і ніхто ж про це не знає. я можу його ще переглянути. почати не з уроків. почати з прибирання квартири. мама ось піде з обіду. я ві поприбираю геть усе. і спальню, і прихожу, і а поки вибіжу надві полегшено зітхнув. ніби гора з плечей а надворі так гарно. квіти цвітуть. бджоли літають. пташки щебечуть. зовсім не хочеться заходити в квартиру. може, сьогодні не починати перевиховуватися? може, переглянути і це слово? ніхто ж не знає, що я його давав. я ж сам собі, а не по радіо. чи в газеті правильно! почну із завтрашнього з ранкової фіззарядки. знову ніби скеля з плечей дивно. одне слово, а яке воно

Язнаю тебе як себе. не давай керувати собою.