Скласти речення за питаннями. 1) який? хто? що робить? що?

хом*ячок робить собі смачний сніданок.

хто? -хом*ячок

що? -сніданок

який? -смачний

що робить? -робить

пташка робить собі комфортне кубло.

хто? пташка

яке? комфортне

що робить? робить

що? кубло

 

 

вот

Хліб у звичаях і повір'ях (твір-роздум)                    «хліб — усьому голова», «зустріти хлібом-сіллю», «паляниця — хлібові сестриця». хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. щодо хлібу існує багато повір'їв, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. а якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували і з'їдали. вважалося, якщо так не зробити, то родина зазнає страшенних збитків. коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. треба було підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. за гріх вважалося навіть надкусити та недоїсти шматок. перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові.          на жнива виконували особливий обряд. називався він «свято першого снопа». сніп пшениці, заквітчаний стрічками, несли селом, і кожний, хто стрічав процесію, низенько їй кланявся.          окремо хочеться сказати про роль хліба на весіллі. весільний хліб (коровай) треба швидко з'їсти, щоб не засох, бо в молодих «життя всохне». а чи знаєте ви, що для того, щоб спекти весільний коровай, запрошувались спеціальні люди — жінки, що мають гарну сім'ю, і борошно вони приносили своє. не менше 7 жінок брали участь у випіканні хліба.          крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали птахам, а крихти свяченої паски — худобі.          ось такі повір'я існують в українського народу споконвіку. тож давайте продовжувати традиції вшанування святого хліба.