Як можна пояснити назви инших мисяцив року: березень,квитень,травень,червень,липень,серпень,вересень,жовтень,листопад,грудень,

Полісуняпредыдущаяследующая полісуня полісуня назви місяців їх походження 16.11.09, 14: 54 країна, українська мова назва січень походить від слова “січа”. у давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. цей промисел називався січа. до цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. назва лютий закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. адже він люту вдачу має. пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною). назва березень закріпилась за місяцем у середині минулого століття. походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). до цього часу місяць називався март. у народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик. у березні день з ніччю зустрічаються. хто у квітні не сіє, той у вересні не віє. квітень носить свою назву з 16 століття. саме в цей час земля починає квітувати. в ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”. травнем останній місяць весни став у нинішньому столітті. до цього він звався май - від імені давньоримської богині весни майї. у народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник. червень походить від слова “червець”. саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). з неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. її такох продавали сусіднім державам. до цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник). липень - дуже давня назва місяця. походить від слова липець (липовий мед). на цей місяць припадає період основного медозбору. в народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик. серпень - від слова серп. це знаряддя, яким жали зернові. інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник. назва вересня прийшла з полісся. там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником. жовтень - час жовтіння листя. цю назву місяць має ще з часів київської русі. в народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. а також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. в цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю). назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. у цей час там опадає листя. а на сході україни - дерева вже безлисті. тому в київській русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини. грудень - від слова груддя. після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. в давньоруські часи цей місяць називали студень. у народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

4клас

п і в е нь - 6букв,5звуків,2склади. 1склад-відкритий,наголош. 2склад - закр.,ненагол.

= о - о =

[п`] - пр.,глух.,пом`якшений

[i] - гол.,наголошений

[в] - пр.,тв.

[e] - гол.,ненагол.

[н`] - пр.,м`як.

 

старші класи

[п`] - приг.,глух.,пом`якш.,губний

[і] - гол.,нагол.

[в] - пр.,тв.,сонорний,губний

[e] - гол.,ненагол.

[н`] - пр.,м`який,сонорний.

                                                                   

                                                                  класифікація звуків:

шумні          {  дзвінкі: б, д, д`, з, з`, дз, дз`, ж, дж,г, г (рос)

                    {  глухі: п, ф, т, т`, с, с`,ц, ц`

 

губні: б,п,в,м,ф

 

тверді: б,п,в,м,ф,ж,ч,ш,дж,г(рос),к,х,г (бувають пом`якшеними)

                        д,т,з,с,дз,ц,л,н,р

 

м`які: д`, т`, з`, с`, дз`, ц`, л`, н`, р`, й(завжди м`який)

 

сонорні  (9звуків-у яких голос переважає над шумом):

                          в, м, н, н`, л, л`, р, р`, й

 

букви я,ю,є позначають 2 звуки,коли стоять на початку складу:

м о - я          [м о й а] - 3букви,4зв. 

- о    = о

             

є - ва  [й е в а]   - 3букви,4зв.

=о  -о

є [йе] 

сто - ю      [c т о й у] - 4б,5зв.

--о   =о

 

буква ї завжди позначає 2зкуки ї [йі]

 

якщо букви я,ю,є стоять після м`якого чи пом`якшеного приголосного звука,вони позначають один звук:

 

оля [о л` а]          3б.,3зв.     буква я позначає звук [a]

о=о

 

ключ [к л` у ч]        4б.,4зв.     ю [у]

-=о-

 

синє [c и н` е]          4б.,4зв.     є [e]

-о=о

 

у слові стільки складів,скільки голосних звуків.