Складіть будьласка твір ,,літо манить нас в дорогу,,

Скоро літо,канікули,спека.здається,кожен з нас ,бодай раз у житті,складав у своїй голові план ''як я проведу це літо''.ось почались довгоочікувані канікули ,а все ,що хочеться робити-байдикувати,а ретельно опрацьований план кудись дівається.в такому випадку,відпочинок і навчання не відрізняються майже нічим,ну хібащо активністю розумової діяльності.але рано,чи пізно це обридне і ти зловиш себе на думці ''настав час підняти ледачу дупу і йти на зустріч ! ''.і ось літо манить тебе в дорогу,веде бажання чогось нового і ніхто тебе не зупинить ,тільки твоя лінь ,а також зустрічний вітер теж намагався.захочеться зібрати стару компанію,поїхати туди,куди дивляться очі і рветься душа.йти без зупинок,бо десь тебе все ж чекають пригоди,чи проблеми,та з обома однаково весело.тобі байдуже що буде,все ,що ти хочеш-це зробити бодай щось,піддатися зову літа.дорога і вірний друг під рукою-все ,що потрібно.''давай в гори? ні,краще пікнік біля озера влаштуєм.хоча,ти ж давно хотів спати під чистим небом і цілу ніч гуляти в компанії себе самого? ! ''-говрить твоє бажання чогось нового.це ж літо.ти можеш все.і саме це божевільне літо ,можливо,стане найяскравішим твоїм спогадом.

ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі, крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. а сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. а красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт "дівчат" викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжени сережки, які кокетливо звисають або , коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. черемха знову буяє цвітом і похощами, які ні з якими іншими не сплутаеш. мабуть, то справжні французькі парфуми, які весна з самого парижа. лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє тепло, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. а яким килимом весна вистелила землю: на зеленому тлі - то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.