Потрібен твір-роздум "найперше - музика у слові" за творчістю верлена

Свою першу поетичну збірку поль верлен назвав «сатуричні поезії». і це не випадково, адже відомо, що талановитий французький поет народився під знаком сатурну. за ствердженнями астрологів сатурн є демонічною планетою, яка викликає у людей, народжених під її знаком, схильність до меланхолії, туги і песимізму.дивлячись на творчість поля верлена можна впевнитися, що це дійсно так. в одному із сонетів першої поетичної збірки він писав: «моя душа народилася для жахливих катастроф». це пророцтво у подальшому підтвердилося усім життям поета. у цьому житті була і спроба стати добропорядним сім’янином, і боротьба за політичну волю, і тюремне ув’язнення, і поневіряння, і безпритульність, і повільне згасання творчого хисту та поетичного таланту, і падіння на саме дно паризького вищого світу.особисте життя великого митця багато в чому було визначене власними, епохальними катастрофами, так званими катаклізмами доби. саме надривне відчуття «кінця світу» знайшло своє втілення у поетичній творчості верлена, та й багатьох інших ліриків тогочасної франції. це відчуття не тільки забарвить у темні тони його сповідальні вірші, а й визначить долю митця, його душевний неспокій, «проклятість», як про цей стан скаже сам поль верлен, «пасинок власної долі».у більшості своїх поезій поль верлен викладав історію власного життя і власні переживання. він почав писати вірші ще будучи школярем. вже у цьому віці він прагнув якнайшвидше прилучитися до «дорослого» життя: почав споживати алкоголь і палити, але це так і не йому зрівнятися з оточуючими. верлен так ніколи і не набув звичок дорослої людини – смаку казенної діяльності і служби. єдиною його любов’ю усе життя залишалася поезія., особливо трагічні за своїм світосприйняттям вірші шарля бодлера, які були зосереджені на власній долі і власному житті автора. але у своїй поетичній творчості верлен пішов значніше далі, та ще й розширив напрями.вже в першій збірці поля верлена «сатуричні поезії» автор постає перед читачами як поет-музикант, поет-живописець, як по-справжньому зрілий поет. після виходу збірки його швидко ввели у коло молодих літераторів, більшість яких працювала у журналі «огляд прогресу». верлен щиро повірив в ідеали, які сповідували його товариші: необхідність боротьби з несправедливістю за поетичного слова, братерство, рівність і свобода усіх людей. така віра і відданість цим ідеям не випадкова, адже здатність потрапляти у моральну залежність від інших людей була однією з головних рис поля верлена. тому поет не стільки йшов по своєму життю самостійно, скільки його ніс «вихровий вир». про це він писав в «осінній пісні»: «вийду надвір – вихровий вир в полі млистім крутить, носить мене з жовклим листям».

Верба-це дерево, про яке у народі кажуть, що воно з прутика росте