Сочините сами хокку 2 хокку. про зиму и про этот год. хокку (иначе — хайку), жанр и форма японской поэзии; трёхстишие, состоящее из двух опоясывающих пятисложных стихов и одного семисложного посередине. генетически восходит к первой полустрове танка (хокку буквально — начальные стихи), от которого отличается простотой поэтического языка, отказом от прежних канонических правил, повышением роли ассоциативности, недосказанности, намёка. в своём становлении x. прошёл несколько этапов. поэты аракида моритакэ (1465—1549) и ямадзаки сокана (1465—1553) видели в x. чисто комический жанр. заслуга превращения x. в ведущий лирический жанр принадлежит мацуо басе (1644—94); основным содержанием x. стала пейзажная лирика. с именем танигути бусона (1716—83) связано расширение тематики x. параллельно в 18 в. развиваются комические x., выделившиеся в самостоятельный сатирико-юмористический жанр сэнрю. в конце 18 — начале 19 вв. кобаяси исса вводит в x. гражданские мотивы. в конце 19 — начале 20 вв. масаока сики приложил к x. заимствованный из живописи метод "зарисовок с натуры" (сясэй), способствовавший развитию реализма в жанре x.

ответ:Про письменників звичайно думають, що вони вже давно померли, і не здогадуються, що їх можна зустріти десь на вулиці чи в крамниці», – вустами свого персонажа говорить Корнелія Функе – одна з найвідоміших дитячих письменниць Німеччини. Вона й справді жива-живісінька і мешкає в Каліфорнії, де творить фантастичні історії, які обожнюють її юні читачі. Функе можна зустріти в крамниці чи на вулиці, проте найкращим доказом її існування є книжки, які виходять щороку.

Функе пише для дітей і про дітей. Вона має педагогічну освіту та три роки як соціальний працівник займалася з підлітками з неблагополучних сімей: «Я бачила, як вони турбуються про своїх братів та сестер, у той час, коли їхнім батькам байдуже. Я бачила, як вони сміються, хоча життя не дає їм для цього приводів. Вони навчили мене багатьом речам, і я досі їхня боржниця». Аби ці діти частіше всміхалися, Корнелія вирішила писати сама. Їхній світ їй близький: герої історій Функе піратки та принцеси-свинарки, дракони та феї і звичайнісінькі хлопці та дівчата, які натрапили на своєму життєвому шляху на справжнісіньке диво. В її книжках дітлахи завжди відважні, розумні й справедливо перемагають Зло.

Покинувши роботу соціального працівника, закохана в літературу Корнелія стала ілюстратором. Проте, за її словами, оформляти нудні книжки – не менш нудна справа, тож вона написала свою історію, не нудну. Перші твори Функе були для дошкільнят – невеличкі тексти з яскравими авторськими ілюстраціями. А 1997 року було надруковано роман для підлітків – «Повелитель драконів». Ця книжка розповідає про добрих, благородних драконів, які харчуються виключно місячним світлом і товаришують з людьми. Згодом вийшов «Володар над злодіями» — про хлопця, який мріяв стати дорослим, і мрія якого передчасно здійснилася. Корнелія здобула шалену популярність на батьківщині, проте їй завжди хотілося більшого. Тож вона попрохала свого кузена перекласти книжки англійською. А видавець Баррі Каннінгем опублікував її романи (саме він свого часу відкрив читачам чарівний світ Гаррі Поттера). Видавець звернув увагу на творчість письменниці, прочитавши лист одинадцятирічної жительки Туманного Альбіону Клари, яка поцікавилася, чому її улюблену авторку не друкують англійські видавництва.

Объяснение: