Пригадайте подію, свідком або учасником якої ви були. на основі цієї події складіть письмово твір

Одного разу ми з друзями йшли зі школи. стояв квітень, і на вулиці було тепло, а дерева вже майже вкрилися зеленим листям. раптом з високого дерева ми почули нібито мявкіт маленького кошеняти. за листям ми не могли нічого побачити, як не придивлялися, але ми чули, що кошеня дуже маленьке - дорослі кішки мявчать по-іншому. ми дуже здивувалися: такі малі кошенята ще не можуть влізти на дерево. хто ж втащив на самісіньку верхівку це кошаче маля? кішка? тоді куди ж вона поділася, і навіщо вона це зробила? доки ми гадали і сперечалися, хто полізе на дерево за кошеням, ми почули той же мявкіт вже з іншого дерева. і тут ми зрозуміли, у чому справа. це птах! ворони, ґави, сороки, сойки - всі вони знатні пересмішники. вони вміють передражнювати і котів, і собак, навіть звуки сигналізації автівок. я пригадав, як минулої осені чув з дерева собачій гавкіт, а це була сорока. ми засміялися з полегшенням і розійшлися по домівках.   

Ось і закінчилось літо — найкраща, як я вважаю, пора року, коли весело припікає сонце, цвірінькають птахи, достигають смачні ягоди та фрукти. У цей час молодь відпочиває від навчання. Хтось поїде на річку, хтось — у літній лагер, а когось вже зачекався бабусин город.

Моє ж літо було незабутнім. Нарешті знайшовся час для справ, які не встигла закінчити протягом навчального року: намалювала пейзаж акварельними фарбами, навчилася пекти яблучний пиріг і навіть побувала в селі у дідуся. Він, до речі, майже кожного дня брав мене на риболовлю, і одного разу я самостійно витягла величезного коропа. Потім бабуся запекла його у духовці і, запевняю, це була найсмачніша риба, яку я пробувала. Дід сказав, це тому, що я сама спіймала її. А я думаю: це через те, що моя бабця — найкращий кухар у світі. Колись я навчусь готувати так само, як вона. Окрім риболовлі я ще встигла побувати у лісі: ми з батьками виїхали туди за суницею, з якої мама потім зварила смачнюще варення на зиму.

Та й взагалі, як на мене, то кожен провів ці три місяця незабутньо. Насамперед тому, що це — єдине таке літо в житті і більше воно не повториться, як би ми цього не хотіли. Будуть інші, але таке — ніколи. Саме тому я впевнена, що ця пора року — найкраща. Це маленьке життя. Зі своїми пригодами та своєю неповторною історією.