Твір на тему мої враження від прочитаних творів малишка

Останні публікаціїаналіз вірша сергія єсеніна “не дивися на мене з докором” – єсенін с. атвір на тему «опис квітки ромашки»лірика кохання у творчості ф. і. тютчевапеппи довга панчоха – линдгрен астридзлочин і покарання характеристика образу іллі петровича(пороху) моє враження від оповідань володимира винниченка (твір-відгук на самостійно прочитану книгу)з великим захопленням я прочитав збірку оповідань володимира винниченка, яка називається “намисто”. у ній розповідається про життя дітей бідноти на початку xx століття. найбільше з усіх мені оповідання “гей, чи пан, чи пропав” і “гей, не спиться”. у цих оповіданнях діють одні й ті самі персонажі.письменник дуже правдиво зображує дітей. головні герої оповідань — близнята. івашко з вихорцями волосся над чолом, які схожі на “два гребінці у півника”, і любка, з виразними великими синіми очима, золотою кучмою волосся й густими гарними віями. близнята мають гарячу мрію: влаштувати голубник, завести десять пар голубів і доглядати їх. але грошей у дітей немає. гроші треба зібрати. івашкові та любці прийшлося зазнати багато пригод, але гроші на голубів вони все ж таки зібрали.письменник дуже симпатизує своїм маленьким героям: з усіх складних ситуацій вони виходять повними переможцями. володимир винниченко майстерно змальовує характери дітей — впертого, настирливого івашка й любки, яку сам письменник називає “буйною та розгонистою”. але не тільки дитячі проблеми вирішують ці двійнята. нерозлучні близнята, виявляючи свою сміливість і жертовність, дяді павлусю, організаторові страйку на заводі, утекти з-під арешту. у цьому випадку діти ще раз доводять свою кмітливість, винахідливість та обережність.письменник докладно розповідає про догляд за голубами, і ми розуміємо, що володимир винниченко — неабиякий голуб’ятник. івашко й любка захоплено своїх птахів, піклуються про їхнє здоров’я.мені дуже оповідання володимира винниченка, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати їх та переконатися в талановитості цього письменника, у його вмінні яскраво змальовувати життя бідних, але по-своєму щасливих людей.ще по теміміркування про дружбу й любов у долях людства xx століття – саган франсуазахудожня своєрідність лірики б. пастернакагригорій сковорода й українське письменство 1920-х роківсторінки життєпису уласа самчукавеликий син україни (за трагедією б. лепкого «мазепа»)this entry was posted in  шкiльнi твори  by  tvori. bookmark the  permalink.напишіть відгукваша пошт@ не публікуватиметься. обов’язкові поля позначені  * 

Марко́ Вовчо́к (ім'я при народженні — Марія Олександрівна Вілінська, за першим чоловіком — Маркович, за другим чоловіком — Лобач-Жученко; 10 (22) грудня 1833, маєток Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії, тепер Липецька область РФ — 28 липня (10 серпня) 1907, Нальчик, Росія) — псевдонім української та російської письменниці та перекладачки Марії Вілінської.[6][7] Вілінська була дружиною українського етнографа Опанаса Маркевича та російського офіцера Михайла Лобача-Жученка, матір'ю російського публіциста Богдана Марковича, троюрідною сестрою російського літературного критика Дмитра Писарєва, старшою сестрою російського письменника Дмитра Вілінського та тіткою українського дипломата Олександра Вілінського.

Твори Вовчка мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. У 1860-их роках Вовчок здобула значної літературної слави в Україні після публікації у 1857 році україномовної збірки «Народні оповідання».

До цього часу немає одностайного консенсусу щодо авторства українських творів Марка Вовчка. Зокрема, прибічником теорії, що всі українські твори Вовчка були насправді написані її першим чоловіком, Опанасом Маркевичем, був Пантелеймон Куліш — редактор її magnum opus «Народні оповідання».[8][9]

Объяснение:КАК ТО ТАК)