Іть скласти оповідання на любу тему

Брехня весна.позеленівші листки дерев де-не-де попадали від сильного нічного вітру.сонце вже встало,але хмарки його трішки прикривало.та це не завадило потрапити промінцям до моєї кімнати,які лоскочуть мої ноги,з яких зпала ковдра.з самого ранку в мене передчуття,що день буде гарним,сонячним,незабутнім! з цими думками я встала,підійшовши до вікна,відчинила його і слухала,як десь,у далечі пташки насвістували вже знайому мені мелодію.ох! які спогуди про дитинство мені навіювали ці насвістування! і з посмішкою про добрі згадки,я напровлялася до кухні,аби поїсти,а потім,можливо,вийти на вулицю з друзями. після сніданку я зателефонувала олесі,донька моєї тітки: -приві я так безтурботно,так щиро. -приві вона і продовжила,- а чи не соромно тобі телефонувати мені після того що ти зробила? ? я здивувалась! адже олесі я ще змалку нічого поганого не робила! -але  ж..я тобі нічого не зробила.. у відповіть я чула лише гудки..набравшись духу,я осмілилась потелефонувати тітці.вона точно мала знати,що сталося. - мовила тітка. -алло..тітко олено? так і не встигла договорити.. -це ти! олеся мені все розповіла.скажи мені,дитино,навіщо ти розказала всім,що олеся ніби закохалася? ще й сказала,що вона закохалась в того,хто їй симпатизує найменше! -але я нічого токого не говорила! розмову ми закінчили.як потім вияснилось,дівчинка яка це сказала недолюбляла нас обох і хотіла нас розсварити.е ні! дружба сильна.а правда завжди спливе!

Після покупок у мене залишилося грошей, як кіт наплакав.