Безсмертя і добро вічність і краса - основа життя людини на землі

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. прекрасний приклад всього вищесказаного був автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика льоньки під назвою «звук павутинки» авторства віктора близнеця. хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. саме з цієї причини льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому. наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. кожен, хто коли-небудь спостерігав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. з журбою можна спостерігати за тим, як люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги. коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким льонькою з оповідання віктора близнеця. на природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії. думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь віктора близнеця «звук павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і

Творчість олександра довженка — кінорежисера і письменника — має широке світове визнання. народжений прекрасною землею, обдарований багатогранними здібностями і талантами, цей селянський син з берегів зачарованої десни зміг піднятися до вершин світової слави. у центрі уваги всієї творчості митця знаходиться людина-трудівник, яка втілює в собі всі надбання людської культури, загальнолюдський зразок краси та гармонійності. вихований у повазі до праці, довженко все життя звеличував її, бачив щастя людей і їхню красу саме в труді. це яскраво засвідчує кіноповість "зачарована десна", головними героями якої стали люди землі. їхня праця завжди приносила їм радість. "нічого у світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. коли вилізає саме із землі всяка рослиночка, ото мені радість",— говорить мати сашка. із синівською любов'ю згадує письменник про матір. знала вона дуже багато казок, пісень, легенд. це була людина тонкої артистичної вдачі, добра, чуйна, ніжна жінка. піднесено й натхненно описує довженко свого батька: "багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив". з великою любов'ю автор описує батька в роботі. який із нього хлібороб, а який косар! він красивий у праці, натхненний і невтомний. цей чоловік цінував людей за працьовитість і чесність. і син перейняв це від нього. перейняв і вміння шанувати старих людей. я вважаю, що саме образ батька є зразком моральної краси і духовної величі людини. а в матері сашко вчився ніжності. дід хлопчика, колишній чумак, прожив під сонцем майже сто років, ніколи не ховаючись у холодок, пахнув землею.і млином та був схожий на бога. у кожного з односельців довженко знаходить "свій талант". серед працьовитих, сильних фізично, обдарованих життєлюбів виділяється дядько самійло, який уважався неперевершеним косарем. він обкосив би всю землю, аби тільки була добра трава, хліб та каша. герої "зачарованої десни" олександра довженка є втіленням образу талановитого й працелюбного українського народу, його високої моралі, волелюбної, чистої та красивої душі. моральна краса трудівників розкривається в ставленні їх до рідного краю. головною у творі стає тема єднання людини з чарівною природою. буйна городина за сільським тином, темні хащі тютюну й смородини, дзвін коси, шепіт хвиль — усе бринить музикою, усе співає, радіючи життю. особливий вплив на автора й на читачів має краса річки де-сни. вона була для митця і героїв твору життєдайною силою, яка наділяла всіх добротою, щирістю та любов'ю. кіноповість "зачарована десна" — книга життя, яка є зрозуміти, що людина стане набагато біднішою, якщо обмежиться якимись вузькими інтересами, забуде культуру предків, їхнє ставлення до природи, не поважатиме працю й землю. ця кіноповість навчає нас добру, працелюбності, любові до природи. це твір про людей, які жили важким трудовим життям, але знаходили в ньому натхнення.