Аналіз вірша лебідь олександра олеся

Тема: лебідь втратив надію розбудити птахів — «вдарився об камінь, зранив собі груди, крила поломав». ідея:   возвеличення  того,що сонце зійшло  і  зграя  все-таки прокинулась, піднялась у небо  і полетіла у щасливий край але засудження того,що лебедя який  хотів розбудити птахів ніхто в небі не згадав. порівняння: і летіла легко, наче біла хмара жанр: ліричний вірш. вид лірики: громадянська.

ответ:

"як же його жити, та хіба ми крадемо? ми своє одбирає пан — наробив нами, жид — надурив з а нам хіба з голоду пропадати? серед шляху "

— ви казали, бабусю, що бог нас хлібом годує?

— він, дитино, — він нас годує

— а чого ж мама хліб заробляє, — ось досі з роботи нема. — каже, якби не робила, то нічого б було і ї

объяснение:

є такі люди, що найважчу тугу виливають сміхами, жартами. про них завжди кажуть, що вони ніколи горя не знають; зовуть їх за те щасливими.

доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе -- само прийде.

злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві. і в такого іноді бувають часи, що оступлять його добрі думки, мучать його, чоловіча совість не замирає в самій запеклій душі.

дівчата — не розсада, щоб їх ховати геть од світу. дівчатам треба світу — багато світу. треба, щоб і їх побачили; треба, щоб і вони бачили. треба, щоб було чим згадати молодий дівоцький вік!