Твір-мініатюра на тему''весна у моєму місті"

От і прийшла весна. дихається легко, свіжий вітер і сонечко знову радують своєю посмішкою. я їм посміхаюся у відповідь, тому що мені подобається ця пора року. природа оживає й готується до нових подвигів. річки наповнюються снігами, що тануть, лісу оживають, звірі й птахи вертаються у свої гнізда навесні все стає якимось казковим і незвичайним. щодня перетворюється в маленьку казку. я встаю рано ранком і відразу ж іду гуляти на вулицю, тому що весна дарує своє тепло й хоче, щоб воно вселилося в кожну людину. дорослі не розуміють, чому я радуюся. я радуюся новому життю.

Укожному прислів’ї відображається глибинна і мудрість народу, що формувалася тисячоліттями. не даремно прислів’я «не копай іншому яму, бо сам у неї впадеш» можна зустріти не лише у багатьох європейських мовах, а й навіть у біблії. цар соломон говорив: «хто копає яму, той впаде у неї, і хто буде котити на гору камінь, до того він повернеться». християни вірять у невідворотну кару, якої зазнає людина, яка заподіює комусь шкоду або має злі думки. біблія вчить не робити зла іншим, бо воно обернеться проти тебе ж самого. у тенетах, які зла людина розставляє для інших заплутається її нога. не лише християни вірять у неминучу відплату за злі вчинки. одним із найважливіших принципів, що лежать в основі буддизму є закон залежності будь-якого існування від справ, добрих та злих, що вчинені у попередніх втіленнях туші. «чорне, – казав засновник буддизму шакьямуні, – відрізняється чорним, а біле – білим. вчинок є початком будь-якого існування». буддисти вірять, що сума справ, вчинених живими істотами, підтримує існування всесвіту із усіма ступенями та , а якість вчинків визначає наступну форму втілення живої істоти. будда вважав, що за тим, чиї вчинки були злими, слідує страждання, як «колесо слідує за кроком в’ючної тварини», а за тим, хто вчиняв добрі справи завжди слідує щастя та блаженство, «наче тінь, ніколи його не ». не можна не звернути уваги на те, що всі релігії сходяться у тому, що добрі вчинки робити легше, аніж злі. звісно, віра у бога – справа кожної окремої людини. але не залежно від того, віримо ми чи ні, совість завжди підкаже, чи добрими є наші вчинки. скільки б не говорили атеїсти про те, що ніякої розплати за шкоду, заподіяну іншим після смерті не існує, історія людської цивілізації свідчить про зворотне. по суті, мова йде не про гріховні дії та божественну кару за них, а про відповідальність за вчинки кожної окремої людини та людства в цілому. зло, з рештою, є нічим іншим, аніж руйнуванням та знищенням. руйнуючи все навколо людство знищує само себе. яскравим свідченням цього є всі види зброї, війни та невідворотне руйнування екології нашої планети.