Цитатна характеристика по образу наум дрот твір "маруся"

наум дрот був парень на усе село, де жив. батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви? так хоч би i маленький празник, тiльки пiп у дзвiн - вiн вже й там: свiчечку обмiнить, старцям грошенят роздасть i приньметься за дiло; коли прочує яку бiднiсть, надiлить по своїй силi i совiт добрий дасть. за його правду не оставив же його i бог милосердний: що б то нi задумав, усе йому господь i посилав. наградив його жiнкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; i що було наум нi забажа, що нi задума, настя (так її звали) ночi не поспить, усюди старається, б'ється i вже зробить i достане, чого мужиковi хотiлось. поважав же i вiн її, скiльки мiг, i любив її, як свою душу. не було меж ними не тiльки бiйки, та й нiякої лайки. щодень хвалили бога за його милостi.

розділ 2

хлопці взяли цуценя з собою на уроки. аж раптом собакевич вискакує з-за пазухи яви і гавкає на весь клас. галина сидорівна, класна керівничка хлопців, виганяє їх надвір. там вони крадуть дзвоник, яким баба маруся калатає з уроків і на уроки, і прив’язують його на шию собакевичу.
самі ховаються у кущах бузку біля стіни сараю, де чують діалог бурмила і книша, колгоспного шофера, про якийсь «подаруночок від німців» та «двадцять залізних», та про річ, яку треба купити у києві. хлопці запідозрюють чоловіків у шпигунстві.

несподівано тишу на шкільному подвір’ї
перериває дзвінок, прив’язаний до шиї собакевича. учні виходять з кабінетів. розлючена галина сидорівна забороняє хлопцям їхати з класом до києва на екскурсію, яка має відбутись наступного дня.